Білгорай: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 63:
У [[Перша світова війна|Першу Світову війну]], під час військової депортації українського населення Холмщини в глиб царської Росії, на весь Білґорайський повіт залишився один православний священник отець Козловський.
Після здобуття Польщею незалежності в 1918 р.
Під час виборів до Польського сейму у 1922 році, українці у Заміській виборчiй окрузі (до якої належав Білґорайський повіт) вибрали двох депутатів - Й. Скрипу і Я. Войтюка. Чисельність населення в 1921 р. становила 5605 осіб. В 1928 р. місто було електрифіковано. Збільшувалась кількість мурованих будинків, втім аж до 1939 р. більшість будівель була все ж збудованою із дерева. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Білґорай був сильно поруйнованим. Так, під ранок 11 вересня 1939 р. місто було підпалене німецькими диверсантами, величезна пожежа завдала шкоди більшій частині Білґораю. 8 і 14 вересня місто зазнало бомбардувань, внаслідок яких загинуло багато жителів і солдатів. 15-16 вересня відбулась так звана «битва за Білґорай» — важкі бої в місті та його околицях між польськими та німецькими військами, а 17 вересня, після чергової пожежі, місто було зайняте військами Вермахту.
| |||