Семюел Кольт: відмінності між версіями

Револьвер Коллієра не набув в Європі широкого поширення зважаючи на складність і дорожнечу його виробництва. Подальше вдосконалення револьвера було пов'язане з капсульною системою займання.

 

 

14-річний Кольт почав свою трудову діяльність з розробки «гальванічної» батареї, яку пристосував для підриву підводної міни. Повний ентузіазму юний винахідник зважився на публічну демонстрацію свого винаходу [[4 липня]] [[1829]] р. Проте, в результаті помилки, вибух міни обрушив величезний потік води на публіку, що зібралася. Його врятував від розправи натовпу молодий пан, зустріч з яким визначила життєвий шлях Кольта. Ним виявився механік Еліша Рут, майбутній конструктор і організатор кольтівського виробництва.

Захопившись конструюванням револьверів, Кольт почав пошуки коштів для цього. Якийсь час він колесив країною під ім'ям «Доктора Коулта», хіміка і природодослідника, і демонстрував, до задоволення глядачів, дію звеселяючого газу на добровольцях. У такий спосіб він зміг заробити гроші на перші дослідні моделі револьверів. У [[1834]]—[[1835|35]] рр. збройовий майстер з [[Балтимор]]а Джон Пірсон розробив для Кольта, який платив йому потижневу заробітну плату, першу працездатну модель.

 

 

Цей револьвер виявився досить революційним виробом, хоча сам принцип такої зброї був відомий задовго до Кольта. Йому вдалося залучити до співпраці кількох талановитих техніків і механіків. Зокрема, крім Пірсона, Кольту допоміг обладнати підприємство і організувати на ньому роботу досвідчений інженер Пліній Лотон. Сам Кольт раніше за інших зрозумів переваги машинного стандартизованого виробництва зброї і без вагань здійснив його. Крім того, він вправно використовував рекламу, що тоді мало ще застосовувалася, для збуту своєї продукції. Все це у поєднанні з дійсно вдалою конструкцією забезпечило швидкий успіх нового «винаходу».

Кольтівський револьвер, крім того, мав ще декілька нових і вельми істотних деталей. Брандтрубки в [[Камора (зброя)|каморі]] були розташовані в центрі, і тому займання пороху відбувалося енергійніше, що позначалося на балістиці зброї. Поліпшенню точності бою сприяло і застосування конічної кулі. Стопорний механізм барабана був надійно укритий в щитку колодки від забруднення і міцно затискав барабан у момент пострілу. Вдало була вибрана і форма руків'я, що розширюється донизу і забезпечує хороше утримання. [[29 серпня]] [[1839]] Кольт запатентував до револьвера зарядний важіль під цівкою, який надавав змогу щільно заштовхувати кулі в камору, що підвищило точність бою. Барабан став незмінним, а ця деталь стала типовою для багатьох подальших револьверів Кольта. На базі другої моделі були створені кишенькові револьвери калібру .31, поясні калібру .36 і сідельні калібру .44. Всі вони мали різні довжини стволів, які найчастіше були темно-синього вороніння, а руків'я з американського горіха. На барабані гравірувалося зображення кентавра у малих калібрів і сцена нападу на поштову карету у сідельних револьверів. Техаські мисливці і рейнджери стали найкращими покупцями револьверів Кольта. Їхнє постійне життя в роз'їздах під загрозою з боку мексиканських бандитів та індіанців вимагало надійної скорострільної зброї. Був широко відомий випадок з капітаном Джеком Гейзом і його 15 рейнджерами. Озброєні тільки револьверами «Патерсон», вони змогли відбитися від 75 [[Команчі (індіанці)|команчів]], застреливши при цьому 35 з них.

 

Нова зброя набувала популярності на [[Дикий Захід|американському Заході]]. Цьому сприяли і особисті контакти Кольта серед [[Техаські рейнджери|рейнджерів]], що надалі стало йому у пригоді. Незважаючи на постійну реалізацію своєї зброї, Кольту не вдалося надійно профінансувати свою фірму, і в кінці [[1842]] року вона збанкрутіла. Все її устаткування, верстати, інструменти і нереалізована зброя було продане за 6 200 доларів.

 

Для Кольта настали важкі часи. Йому довелося пригадати захоплення молодості і він зміг зацікавити конгрес підводними мінами для оборони портів. Йому було надано 20 тис. доларів на дослідні розробки, які детально описувалися пресою. У такий спосіб Кольту вдалося привернути увагу до своєї персони, що пізніше він вміло використовував.

 

 

Оскільки у Кольта не було свого підприємства, він звернувся до збройового фабриканта Елі Вітні в місті Віт-ней-Віл в [[Коннектикут]]і. Його фабрика була недавно модернізована, перебувала на дуже високому технічному рівні, і Кольт налагодив там випуск своєї моделі. Нова зброя позначалася як «Армійська модель 1847 року», але часто її просто називали «<nowiki/>[[Colt Walker]]<nowiki/>», на честь капітана рейнджерів. Вона була великою шестизарядною зброєю завдовжки 40&nbsp;см калібру .44 (11,2 мм). Спусковий гачок був прикритий запобіжною скобою, а на барабані гравірувалися сцени боїв кавалеристів з індійцями. Це могутня бойова зброя активно застосовувалася в боях, і тому до нас дійшло лише декілька екземплярів, що добре збереглися. У приватних колекціонерів цей револьвер особливо цінується. Надходили нові замовлення, і Кольту було потрібне власне виробництво. Він переїздить в рідне місто Гартфорт в тому ж Коннектикуті і в 1848 році відкриває свою фірму. У цій справі йому допомагав давній друг юності Еліша К. Рут, який колись врятував його від розлюченого натовпу. Під керівництвом Рута, видатного збройового конструктора, виникла сучасна на той час фабрика зброї, і ним же була виконана розробка основних моделей. Заслуга ж в їхньому розповсюдженні по всьому світу належить Семюелю Кольту.

 

Нове підприємство Кольта, що іменувалося тепер «Colt Firearms Company» почало виробництво з полегшеної моделі «Волкера». Вона називалася по-різному: «Old Model Army», «Colt Army Revolver 1848», але найчастіше «<nowiki/>[[Colt Dragoon]]<nowiki/>». Модель була лише трохи покращена, використовувалися різні форми спускової скоби, цівку вкоротили до 7,5 дюйма. Рамка руків'я виконувалася з латуні. Майже одночасно на ринок була викинута його кишенькова версія калібру .31, але п'ятизарядна, широко відома як «Baby Dragoon» з довжиною цівки 4-5 дюймів.

 

 

У 1849 році відбулася подія, що зумовила долю кольтівської зброї і його фірми. Цього року були зроблені перші знахідки золота в [[Каліфорнія|Каліфорнії]], і тисячі людей, покинувши рідні місця, стали полювати за золотом. Всі вони потребували револьверів Кольта, і золота лихоманка зробила цю зброю «легендарною». Виконуючи запити покупців, Кольт створює шестизарядну кишенькову модель .31 калібру, що набула величезного поширення як цивільна зброя. Між 1849-75 рр. було випущено 330 тисяч штук цієї моделі. Одним з найпрестижніших військових револьверів була військово-морська модель [[1851]] року, відома також як «<nowiki/>[[Colt 1851 Navy]]<nowiki/>». Барабан був з шістьма каморами, калібр .36, довжина восьмигранної цівки дорівнювала 7,5 дюймам, а вага всієї зброї 1180 г. Барабан прикрашався гравірованою сценою морської битви і датою [[16 травня]] [[1843]] року, коли кілька техаських суден здобули перемогу над численним флотом мексиканців.

 

Семюел Кольт помер в [[1862]] році у віці всього 48 років. Його останніми прижиттєвими виробами стали «Colt Army Revolver» 1860 року і його морська модифікація 1861 року, яка називалася «Нью модел неві пістол». Обидві були шестизарядними, калібру .44 і .36 і вважалися під час [[Громадянська війна в США|Громадянської війни]] 1861-65 рр в числі найкращих револьверів. На їхній базі випускалися п'ятизарядні кишенькові версії.

 

* Gibby, Darin (2011). Why America Has Stopped Inventing. Hampton, Virginia: Morgan James Publishing.

* Haven, Charles Tower; Belden, Frank A. (1940). A history of the Colt revolver: and the other arms made by Colt's patent fire arms manufacturing company from 1836 to 1940. New York: W. Morrow & company.

 

== Посилання ==