Сонячна енергія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення |
доповнення |
||
Рядок 230:
| publisher=John Wiley
| url=http://www.powerfromthesun.net/Book/chapter16/chapter16.html
| accessdate=2008-07-20}}</ref>. Ставки-випарники
| title=Right to Dry Legislation in New England and Other States
| publisher=Connecticut General Assembly
Рядок 302:
Комерційні електростанції на концентрованій сонячній енергії вперше з'явились у 1980-х роках. Після 1985 року установка цього типу {{Не перекладено|Solar Energy Generating Systems|SEGS|en|Solar Energy Generating Systems}} у пустелі [[Мохаве (пустеля)|Мохаве]] (Каліфорнія) 354 МВт стала найбільшою сонячною електростанцією у світі. Серед інших сонячних електростанцій цього типу {{Не перекладено|СЕС Солнова||en|Solnova Solar Power Station}} (150 МВт) і {{Не перекладено|СЕС Андасол||en|Andasol solar power station}} (100 МВт), обидві в Іспанії. Серед {{Не перекладено|Список електростанцій на фотовольтаїці|найбільших електростанцій на фотовольтаїці|en|List of photovoltaic power stations}}: [[Agua Caliente Solar Project]] (250 МВт) у США, і [[Gujarat Solar Park|Charanka Solar Park]] (221 МВТ) в [[Індія|Індії]]. Проекти потужністю понад 1 ГВт перебувають на стадії розробки, але більшість установок на фотовольтаїці, потужністю до 5 КВт, мають невеликий розмір і розташовані на дахах. Вони приєднані до мережі using net metering and/or a feed-in tariff<ref>{{cite web |url=http://www.energytoolbox.org/gcre/mod_5/gcre_solar.pdf |format=PDF |title=Grid Connected Renewable Energy: Solar Electric Technologies |publisher=energytoolbox.org}}</ref>. Станом на 2013 рік на сонячну енергію припадало менш як 1 % від електроенергії у світовій мережі<ref>[http://www.bp.com/content/dam/bp/excel/Energy-Economics/statistical-review-2014/BP-Statistical_Review_of_world_energy_2014_workbook.xlsx Historical Data Workbook (2013 calendar year)]</ref>.
== Архітектура і міське планування ==
{{Main|Пасивний сонячний дизайн будівель|Міський тепловий острів}}
[[Файл:Technische Universität Darmstadt - Solar Decathlon 2007.jpg|thumb|2007 року [[Дармштадтський технічний університет]] виграв {{Не перекладено|Solar Decathlon||en|Solar Decathlon}} у Вашингтоні зі своїм [[Пасивний будинок|пасивним будинком]], спроектованим для вологого і гарячого субтропічного клімату<ref>{{cite web
| title=Darmstadt University of Technology solar decathlon home design
| publisher=Darmstadt University of Technology
| url=http://www.solardecathlon.de/index.php/our-house/the-design
| accessdate=2008-04-25 |archiveurl = //web.archive.org/web/20071018035727/http://www.solardecathlon.de/index.php/our-house/the-design |archivedate = October 18, 2007}}</ref>.]]
Наявність сонячного світла впливала на дизайн будівель від самого початку історії архітектури<ref name="Schittich 2003">Schittich (2003), p. 14</ref>. Вперше просунуті методи сонячної архітектури і міського планування запровадили давні греки і китайці, які орієнтували свої будинки на південь, щоб забезпечити їх освітленням і теплом<ref>Butti and Perlin (1981), p. 4, 159</ref>.
Серед спільних характеристик {{Не перекладено|Пасивний сонячний дизайн будівель|пасивної сонячної архітектури|en|Passive solar building design}}: сприятлива орієнтація будівель відносно Сонця, компактні пропорції (мале відношення площі поверхні до об'єму), вибіркове затемнення (навіси) і {{Не перекладено|Теплова маса (будівля)|теплова маса|en|Thermal mass}}<ref name="Schittich 2003"/>. Коли ці властивості вдало підібрані з врахуванням місцевого клімату, то це забезпечує добре освітлення приміщень і дозволяє залишатися в комфортному діапазоні температур. Будинок мегаронного типу [[Сократ]]а — є класичним прикладом пасивної сонячної архітектури<ref name="Schittich 2003"/>. На нинішньому етапі сонячного дизайну застосовують комп'ютерне моделювання за допомогою якого зв'язують між собою {{Не перекладено|денне освітлення||en|daylighting}}, а також системи сонячного обігріву і вентиляції у an integrated solar design package<ref>Balcomb(1992)</ref>. Активне сонячне обладнання, таке як насоси, вентилятори і switchable windows може доповнити пасивний дизайн і покращити показники роботи системи.
[[Міський тепловий острів]] (МТО) — це міський район, де температура вища, ніж у навколишніх сільських місцевостях. Вищі температури є наслідком застосування таких матеріалів як асфальт і бетон, які краще вбирають сонячне випромінювання, оскільки мають нижче [[альбедо]] і вищу [[теплоємність]], ніж у природному довкіллі. Щоб безпосередньо протидіяти ефекту, будівлі фарбують у біле і насаджують на вулицях дерева. Гіпотетична програма «cool communities» в [[Лос-Анджелес]] спроектувала, що використовуючи ці методи міську температуру можна знизити приблизно на 3 °C. Вартість проекту оцінюють у US$1 млрд, а загальна річна вигода може становити US$530 млн завдяки зменшенню витрат на вентиляцію і охорону здоров'я<ref name="Heat Islands">{{cite web | author=Rosenfeld, Arthur| coauthors=[[Joseph J. Romm|Romm, Joseph]]; Akbari, Hashem; Lloyd, Alan| title=Painting the Town White -- and Green| publisher=Heat Island Group| url=http://eetd.lbl.gov/HeatIsland/PUBS/PAINTING/ | accessdate=2007-09-29| archiveurl=//web.archive.org/web/20070714173907/http://eetd.lbl.gov/HeatIsland/PUBS/PAINTING/ <!--Added by H3llBot-->| archivedate=2007-07-14}}</ref>.
== Див. також ==
| |||