Госпітальєри: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль |
|||
Рядок 96:
* «стовп» Німеччини, Великий Бальї, відповідав за фортифікаційні споруди.
Великого розвитку набула у йоанітів родоського періоду морська справа. Вони перейняли
На Кіпрі до 1308 pоку та на Родосі до 1522 року лицарі створили систему могутніх фортець, які стали майже непрохідним бар'єром на шляху тюркського нашестя у Європу та Середземномор'я. За повідомленнями деяких східних хронік, саме йоаніти, підтримуючи дружні стосунки із запеклим ворогом османів — [[Тамерлан]]ом, умовили його припинити похід на [[Русь]] і за допомогою пілігримів передавали йому важливу стратегічну інформацію, що сприяла розгрому турків поблизу Анкари 1402 року.
Рядок 149:
З 1609 року, на території сучасної України, Мальтійський Орден мав Волинське пріорство, створене на землях князя Януша Острозького, який заповів Орденові свій маєток. Польський Сейм офіційно дозволив створення Волинського Пріорства.
Дослідники кажуть, що багато козаків належали до цього лицарського ордену. «Мальтійцями» (членами ордену) також було багато
Відомий французький історик та мандрівник П'єр Шевальє прямо порівнював Запорізьку Січ з Орденом Святого Іоана Єрусалимського (Мальтійським Орденом).
Рядок 155:
Сліди козаків-запорожців простежуються й на Мальті та на першобатьківщині Орденського лицарства — в Єрусалимі, де у храмі Гробу Господнього й досі зберігається подарована гетьманом Мазепою чаша з чистого золота. Українських козаків добре знали й на самій Мальті. Був на острові гостем у Мальтійського Ордену й Дмитро Вишневецький, вивчаючи лад та устрій Ордену. Запорожці їздили на Мальту вивчати мальтійське військове мистецтво, а мальтійці приїздили на Запоріжжя вивчати козацьке. У столиці Мальти Валетті стоїть пам'ятник запорожцю.
Після розгрому Запорозької Січі та окупації [[Правобережжя]] російськими військами, на початку 80-х рр. XVIII ст. за наказом цариці Катерини
== Російський період (1798—1817 рр.) ==
Рядок 163:
1784 р. на Мальті було відкрито російське генеральне консульство, що мало сприяти досягненню двоєдиної мети Російської імперії у Середземномор'ї: припинення політичних спекуляцій щодо ролі Росії на Мальті та професіоналізація спостережень за Левантом, Південною Італією та Грецією.
У середині 1790-х рр. еліта ордену також прагне зближення з Росією. До Санкт-Петербурга прибуває з візитом граф де Літта, який був свого часу радником Катерини
Одним з перших кроків нового царя [[Павло I (російський імператор)|Павла І]] стало підписання 1797 р. Конвенції між імператором і Мальтійським Орденом. В Росії створилося Велике Пріорство, членами якого могли стати піддані імперії католики; зберігались володіння Ордену в Польщі і Волині; встановлювалися суми виплат казначейства в казну Ордену.
Рядок 191:
Після трьох десятиліть мандрів по Сицилії (Катанія, Мессина), Іспанії та Південній Італії Мальтійський орден, а точніше — те, що від нього залишилось, знайшов собі постійну резиденцію у папському Римі. 1834 р. Капітул Ордену переїхав у будинок VII ст., розташований по вул. Кондотті в Римі. Ще одна будівля, що належить Орденові, розташована на Авентійському пагорбі.
Найголовнішим напрямком діяльності ордену стає благодійництво та санітарно-медична служба. [[Абіссінія]], [[Іспансько-американська війна|американо-іспанська]] та [[Англо-бурська війна|англо-бурські війни]] — ось далеко не повний перелік місць діяльності ордену. 1912—1913 рр. — [[Балканська війна|Балканські війни]]
У роки
Під час
Мальтійський Орден досі є суб'єктом міжнародного права, провадить активну доброчинну діяльність. Він не здійснює функцій влади, але має право активного та пасивного посольства. Посли Мальтійського Ордену акредитовані в декількох країнах та належать до дипломатичного корпусу цих країн. У свою чергу посли цих країн акредитовані у Мальтійському Ордені. Орден має своїх представників у [[Червоний Хрест|Червоному Хресті]], [[Міжнародна організація в справах біженців|Міжнародній організації в справах біженців]].
| |||