Госпітальєри: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль
Рядок 96:
* «стовп» Німеччини, Великий Бальї, відповідав за фортифікаційні споруди.
 
Великого розвитку набула у йоанітів родоського періоду морська справа. Вони перейняли кращінайкращі досягнення місцевих суднобудівників та лоцманів, почали будувати двоярусні «дремени» (галери) з 50 веслярами у ряді та вміло користувались «еллінським вогнем». У цей час в ордені з'явилася посада адмірала, на яку запрошували досвідчених мореплавців з Італії. Флот ордену складався з величезних, як на той час, кораблів. Особливо вирізнявся з-поміж інших шестипалубний, обшитий свинцевими пластинами, озброєний гарматами бойовий корабель «Свята Анна», відомий у військовій історії як перший європейський панцирний вітрильник.
 
На Кіпрі до 1308 pоку та на Родосі до 1522 року лицарі створили систему могутніх фортець, які стали майже непрохідним бар'єром на шляху тюркського нашестя у Європу та Середземномор'я. За повідомленнями деяких східних хронік, саме йоаніти, підтримуючи дружні стосунки із запеклим ворогом османів — [[Тамерлан]]ом, умовили його припинити похід на [[Русь]] і за допомогою пілігримів передавали йому важливу стратегічну інформацію, що сприяла розгрому турків поблизу Анкари 1402 року.
Рядок 149:
З 1609 року, на території сучасної України, Мальтійський Орден мав Волинське пріорство, створене на землях князя Януша Острозького, який заповів Орденові свій маєток. Польський Сейм офіційно дозволив створення Волинського Пріорства.
 
Дослідники кажуть, що багато козаків належали до цього лицарського ордену. «Мальтійцями» (членами ордену) також було багато представиківпредставників української шляхти, деякі з них навіть заповідали свої маєтків на території України ордену, наприклад, у Корсунь-Шевченківському, Коростишеві та на Поділлі. 1609 року князь [[Януш Острозький]] заповів свій маєток на Волині у спадок Мальтійському ордену, заснувавши майорат (ordinatio) «Острозької ординації».
 
Відомий французький історик та мандрівник П'єр Шевальє прямо порівнював Запорізьку Січ з Орденом Святого Іоана Єрусалимського (Мальтійським Орденом).
Рядок 155:
Сліди козаків-запорожців простежуються й на Мальті та на першобатьківщині Орденського лицарства — в Єрусалимі, де у храмі Гробу Господнього й досі зберігається подарована гетьманом Мазепою чаша з чистого золота. Українських козаків добре знали й на самій Мальті. Був на острові гостем у Мальтійського Ордену й Дмитро Вишневецький, вивчаючи лад та устрій Ордену. Запорожці їздили на Мальту вивчати мальтійське військове мистецтво, а мальтійці приїздили на Запоріжжя вивчати козацьке. У столиці Мальти Валетті стоїть пам'ятник запорожцю.
 
Після розгрому Запорозької Січі та окупації [[Правобережжя]] російськими військами, на початку 80-х рр. XVIII ст. за наказом цариці Катерини ІІII на користь Мальтійського ордену було вирішено комплекс спірних питань щодо власності лицарів у Речі Посполитій та на теренах України, адже орден існував тут більш ніж 200 років. Водночас було засновано Велике Польське пріорство у складі шести командорств. Засноване 14 грудня 1774 р, його існування було послідовно затверджено Польським Сеймом 18 жовтня 1776, папою Пієм VI, 26 вересня 1777 та Великим Магістром фра Еммануелем де Роганом 17 листопада 1777 р.
 
== Російський період (1798—1817 рр.) ==
Рядок 163:
1784 р. на Мальті було відкрито російське генеральне консульство, що мало сприяти досягненню двоєдиної мети Російської імперії у Середземномор'ї: припинення політичних спекуляцій щодо ролі Росії на Мальті та професіоналізація спостережень за Левантом, Південною Італією та Грецією.
 
У середині 1790-х рр. еліта ордену також прагне зближення з Росією. До Санкт-Петербурга прибуває з візитом граф де Літта, який був свого часу радником Катерини ІІII з морських та міжнародних середземноморських справ. Через його посередництво Великий Магістр де Роган пропонував Павлу І стати захисником-протектором ордену.
 
Одним з перших кроків нового царя [[Павло I (російський імператор)|Павла І]] стало підписання 1797 р. Конвенції між імператором і Мальтійським Орденом. В Росії створилося Велике Пріорство, членами якого могли стати піддані імперії католики; зберігались володіння Ордену в Польщі і Волині; встановлювалися суми виплат казначейства в казну Ордену.
Рядок 191:
Після трьох десятиліть мандрів по Сицилії (Катанія, Мессина), Іспанії та Південній Італії Мальтійський орден, а точніше — те, що від нього залишилось, знайшов собі постійну резиденцію у папському Римі. 1834 р. Капітул Ордену переїхав у будинок VII ст., розташований по вул. Кондотті в Римі. Ще одна будівля, що належить Орденові, розташована на Авентійському пагорбі.
 
Найголовнішим напрямком діяльності ордену стає благодійництво та санітарно-медична служба. [[Абіссінія]], [[Іспансько-американська війна|американо-іспанська]] та [[Англо-бурська війна|англо-бурські війни]] — ось далеко не повний перелік місць діяльності ордену. 1912—1913 рр. — [[Балканська війна|Балканські війни]] .
 
У роки ІI Світової війни Білий Хрест був не менш відомий, ніж Червоний. Сотні стаціонарних і польових госпіталів — ось лише невелика частина діяльності братів-іоанітів.
Під час ІІII Світової війни, окрім медичної допомоги, мальтійські лицарі воювали в лавах Руху Опору. Відомим керівником підпілля був кавалер Великого Хреста кардинал фон Галян, [[єпископ]] [[Мюнстер]]а. За особливим наказом Гітлера було страчено 12 лицарів Ордену.
 
Мальтійський Орден досі є суб'єктом міжнародного права, провадить активну доброчинну діяльність. Він не здійснює функцій влади, але має право активного та пасивного посольства. Посли Мальтійського Ордену акредитовані в декількох країнах та належать до дипломатичного корпусу цих країн. У свою чергу посли цих країн акредитовані у Мальтійському Ордені. Орден має своїх представників у [[Червоний Хрест|Червоному Хресті]], [[Міжнародна організація в справах біженців|Міжнародній організації в справах біженців]].