Гребінка Євген Павлович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування Khodakov Pavel (обговорення) до зробленого PidlisnukBot |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Письменник
| Ім'я = Гребінка Євген Павлович
Рядок 28 ⟶ 27:
}}
{{Однофамільці|Гребінка (значення){{!}}Гребінка}}
'''Євге́н Па́влович Гребі́нка ''' (*{{ДН|2|2|1812|21|1}}, [[Убіжище]], [[Пирятинський район|Пирятинський повіт]], [[Полтавська губернія]], [[Російська імперія]]
== Життєпис ==
Народився 2 лютого [[1812]] року на [[хутір|хуторі]] Убіжище [[Пирятинський повіт|Пирятинського повіту]] на [[Полтавська губернія|Полтавщині]] (тепер село [[Мар'янівка (Гребінківський район)|Мар'янівка]] [[Гребінківський район|Гребінківського району]]) в сім'ї відставного штаб-ротмістра [[Гребінка Павло Іванович|Павла Івановича Гребінки]].
Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У [[1825]]–[[1831]] роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії почав писати вірші. [[1827]] року написав драматичний твір для самодіяльного театру «''В чужие сани не садись''». [[1829]] року почав працювати над перекладом на українську мову поеми [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]] [[Полтава (поема)|«Полтава»]]. Брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів [[Гоголь Микола Васильович|М.Гоголя]], [[Кукольник Нестор Васильович|Н.Кукольника]], [[Прокопович|М.Прокоповича]], [[Гребінка|Г.Гребінки]]. [[1831]] року закінчив гімназію. Того ж 1831 року на сторінках «[[Український альманах|Украинского альманаха]]» в Харкові під псевдонімом Е. Гребенкин побачив світ його перший друкований твір — вірш {{lang-ru|«Рогдаев пир» («Рогдай сидел между друзей…»)}}.
Рядок 37 ⟶ 36:
[[Файл:Гребінка Євген.jpg|thumb|ліворуч|Євген Гребінка. Худ. [[Мокрицький Аполлон Миколайович|А. Мокрицький]], 1833 р.]]
У вересні [[1831]] року повітове дворянство відрядило Гребінку у званні обер-офіцера у 8-й резервний Малоросійський полк, сформований для придушення польського повстання, але полк з [[Пирятин]]а не вийшов, і у вересні, після поразки повстанців у [[Варшава|Варшаві]], Гребінка вийшов у відставку.
1834 року Гребінка переїхав до [[Петербург]]а, де восени вийшла його збірка байок «''Малороссийские приказки''», працює у комісії духовних училищ. [[1836]] року вийшов переклад поеми [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]] «''Полтава''» українською мовою.
У червні 1835 року [[Сошенко Іван Максимович|Іван Сошенко]] познайомив Гребінку з [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасом Шевченком]].
З [[1837]] року працює вчителем російської мови у Дворянському полку. Бере участь в організації викупу [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Шевченка]] з кріпацтва, збирає твори українською мовою й клопочеться про випуск їх у додатках до журналу «[[Отечественные записки]]». Одержавши відмову, із зібраних для додатків матеріалів укладає [[Ластівка (альманах)|альманах «Ластівка]]», який вийшов 27 квітня [[1841]] року.
[[1840]] року Гребінка допоміг Шевченкові у виданні «[[Кобзар (збірка)|Кобзаря]]». Того ж року в журналі «''Отечественные записки''» вийшла Гребінчина повість «''Записки студента''», а в «''Утренней заре''» — повість «''Кулик''».
[[1842]] року пише повість «Сеня».
У [[1843]] році Гребінка відвідав Україну, був у [[Харків|Харкові]], разом з Шевченком побував у маєтку [[Вільхівська Тетяна Густавівна|Т.Волховської]] в селі [[Мосівці]]. Того ж року в журналі «Отечественные записки» надруковано роман «Чайковський» з епіграфами, взятими із Шевченкових творів.
[[1844]] року Гребінка одружився з [[Ростенберг Марія Василівна|Марією Василівною Ростенберг]]. Того ж року вийшов його роман «Доктор».
[[1845]] року познайомився з [[Куліш Пантелеймон Олександрович|П.Кулішем]], написав нарис «Петербургская сторона».
У 1847 році відкрив своїм коштом у селі [[Рудка (Гребінківський район)|Рудці]] [[Лубенський повіт|Лубенського повіту]] на Полтавщині парафіяльне училище для селянських дітей. Того ж року вийшли повість «Заборов» та «Приключения синей ассигнации». З [[1846]] року Гребінка почав видавати зібрання своїх прозових творів. До кінця [[1848]] року він видав вісім томів. Помер Гребінка [[3 грудня]] [[1848]] року від [[туберкульоз]]у в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]]. Тіло його перевезли в Убіжище, де й поховали.
| |||