Сен-Жерменський едикт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлені деякі граматичні помилки: "гугуноти-гугеноти", "украплених-укріплених" та "конфліксти-конфлікту"
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Сен-Жерменський едикт''' – едикт виданий у [[Сен-Жермен]]і 17-го січня 1562 року, який забезпечував часткову свободу віросповідання [[гугенот]]ам. Королева-мати [[Катерина де Медичі]], яка була регенткою малолітнього сина [[Карл IX Валуа|Карла IX Валуа]], намагалася проводити помірковану релігійну політику. За її ініціативою канлер МишельМішель де л’Опитальл’Опіталь склав текст Сен-Жерменського едикту, який вперше дозволяв гугенотам проводити релігійну практику поза межами укріплених міст. Документ дозволяв гугенотам утворення консисторій і скликання синоду. Пастори мали складати присягу місцевиммісцевій владамвладі. Однак декрет не міг запобігти вибуху збройного конфлікту між гугенотами і католиками, який вилився у [[Перша гугенотська війна|Першу гугенотську війну]].
'''Сен-Жерменський едикт''' – едикт виданий у [[Сен-Жермен]]і 17-го січня 1562 р., який забезпечував часткову свободу віросповідання [[гугенот]]ам.
Королева-мати [[Катерина де Медичі]], яка була регенткою малолітнього сина [[Карл IX Валуа|Карла IX Валуа]], намагалася проводити помірковану релігійну політику. За її ініціативою канлер Мишель де л’Опиталь склав текст Сен-Жерменського едикту, який вперше дозволяв гугенотам проводити релігійну практику поза межами укріплених міст. Документ дозволяв гугенотам утворення консисторій і скликання синоду. Пастори мали складати присягу місцевим владам. Однак декрет не міг запобігти вибуху збройного конфлікту між гугенотами і католиками, який вилився у [[Перша гугенотська війна|Першу гугенотську війну]].
{{Без джерел|дата=травень 2014}}