Станіслав Ґольський: відмінності між версіями

| ім'я = Станіслав Ґольський Станіслав

| інші_імена = Станіслав Гульський

Військову службу розпочав рано; як королівський [[ротмістр]] (звання отримав за заслуги) у польсько-московській війні [[1577]]–[[1582]] років за [[Лівонія|Лівонію]] і [[Полоцьк]]у землю. Служив в [[Куявія (польська)|Куявії (польській)]], потім у [[Кварцяне військо|кварцяному війську]] на теренах [[Поділля]], брав участь у боях з [[Татари|татарами]]. Для недопущення нападу татарів на землі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] [[канцлер]] [[Ян Саріуш Замойський]] відіслав його у лютому [[1583]] р. для перемовин до [[Господар|господаря]] [[Валахія|Валахії]] Міхні ІІ Потурченого.

На початку березня 1592 року прибув до [[Фастів|Фастова]] разом зі старостами: снятинським [[Миколай Язловецький|Миколаєм Язловецьким]], [[черкаське староство|черкаським]] Олександром Вишневецьким, [[брацлав]]ським [[Струсь Якуб|Якубом Струсем]]. Вони були призначені урядом комісарами як доьрі знавці козацтва для розслідування його дій після початку [[Повстання Косинського|повстання К. Косинського]]. З Фастова велись ними перемовини з козаками, які засіли в Трипіллі. Комісари кілька разів вимагали видати [[Криштоф Косинський|Кшиштофа Косинського]], визнати розпорядження уряду та розійтись по домівках.<ref>''[[Леп'явко Сергій Анатолійович|Сергій Леп'явко]].'' Криштоф Косинський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій.&nbsp;— К.: Варта, 1994.&nbsp;— 560 с.&nbsp;— С. 40.&nbsp;— ISBN 5-203-01639-9.</ref>

Після цього здійснив подорож до [[Франція|Франції]], [[Англія|Англії]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Італія|Італії]] ([[1607]]–[[1611]]). Після повернення до Речі Посполитої [[1611]]&nbsp;р. командував коронним військом замість хворого [[Великий гетьман коронний|коронного гетьмана]] [[Станіслав Жолкевський|Станіслава Жолкєвського]], займався відбудовою [[Чортківський замок|замку у Чорткові]], зруйнованого [[1610]]&nbsp;р. татарами. Був гарантом збереження скарбу воєводи [[Брацлавські воєводи|брацлавського]] [[Потоцький Стефан Потоцький (староста генеральний)|Стефана Потоцького]] у своєму замку в [[Підгайці|Підгайцях]], перевезеного туди [[Марія Амалія Могилянка|Марією Амалією Могилянкою]] перед невдалим походом чоловіка в [[Молдова|Молдавію]] в [[1612]]&nbsp;р.<ref>''Skrzypecki Т. Н.'' Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.&nbsp;— Opole : Solpress, 2010.&nbsp;— 256 s.&nbsp;— S. 31.&nbsp;— ISBN 978-83-927244-4-5. {{ref-pl}}</ref>; також був власником [[Бучач]]а, [[Чортків|Чорткова]] (з [[1597]]), [[Вербів (Бережанський район)|Вербова]], які через авантюру його спадкоємця&nbsp;— брата Яна Ґольського (†[[1613]]&nbsp;— каштеляна [[Кам'янець-Подільський|кам'янецького]] (або галицького), з дружиною Софією з Замєхова (Замєховською))&nbsp;— зі згаданим скарбом зрештою перейшли до Потоцьких (після численних судових суперечок, облоги [[Голгоча|Голгочого]], [[Підгайці|підгаєцького замку]])<ref>''Skrzypecki Т. Н.'' Potok Złoty…&nbsp;— S. 32.</ref>, [[Трибухівці (Бучацький район)|Трибуховець]] ([[1611]]&nbsp;р.)<ref>''Biernat M.'' Kościół parafialny p.w.Matki Boskiej Nieustającej Pomocyw Trybuchowcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz. I, tom 18.&nbsp;— 368 s., 508 il.&nbsp;— S. 283.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref>.

Стражник польний коронний,<ref>''Kazimierz Przyboś'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego…&nbsp;— S. 44.</ref> [[галицькі каштеляни|каштелян галицький]] (1594&nbsp;р.), [[староста]] барський, [[летичів]]ський, воєвода подільський (до 1603), руський (1603–1612)<ref>''Niesiecki К.'' [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=278&lang=en Korona polska przy złotej wolności…]&nbsp;— Lwów, 1728.&nbsp;— t. 1.&nbsp;— 406 s.&nbsp;— S. 157. {{ref-pl}}</ref>.

Вдруге ([[1610]]&nbsp;р.) одружився з Анною з Потоцьких (пізніше&nbsp;— [[Заславські|Заславською]], потім [[Корецькі|Корецькою]]) (*[[1593]]-†—[[1623]])&nbsp;— донькою [[Підчаший|підчашого]] [[Поділля|подільського]], каштеляна [[каштеляни Кам'янця-Подільського|кам'янецького]] [[Анджей Потоцький (кальвініст)|Анджея (Єнджея) Потоцького]], рідною сестрою [[Станіслав Ревера Потоцький|«Ревери»]]<ref>[http://www.geni.com/people/Stanis%C5%82aw-Golski/6000000006624162047 Stanisław Golski]</ref><ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy01.html#X Potoccy (01)] {{ref-pl}}</ref>. [[Шлюб]] тривав недовго, був бездітним.

* ''[[Леп'явко Сергій Анатолійович|Сергій Леп'явко]].'' Северин Наливайко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій.&nbsp;— К.: Варта, 1994.&nbsp;— 560 с.&nbsp;— С. 53-85.&nbsp;— ISBN 5-203-01639-9.

* Підгайці // Часопис «[[Галицька брама]]».&nbsp;— Львів, 2006. №&nbsp;3-4 (135–136).

* ''K. Lepszy.'' Golski (Gulski) Stanisław h. Rola // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Kraków&nbsp;— Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959–1960.&nbsp;— t. VIII.&nbsp;— S. 230–231. {{ref-pl}}

* ''[[Каспер Несецький|K. Niesiecki.]]'' [http://polona.pl/item/181770/130/ Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana…]&nbsp;— [[Львів|Lwów]] : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— 761 s.&nbsp;— S. 248. {{ref-pl}}

* ''Jan Karol Ostrowski.'' Kościoł p.w. Św. Stanisława biskupa i męczennika oraz klasztor dominikanów w Czortkowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.&nbsp;— Cz. I. — tom 17.&nbsp;— 508 s., 806 il.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-71-0. {{ref-pl}}

* ''Kazimierz Przyboś'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV–XVIII wieków.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1987. — 417 s.&nbsp;— ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. {{ref-pl}}