Корибут-Дмитро Ольгердович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Staszhel (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 28:
}}
 
'''Корибут-Дмитро Ольгердович''' (*бл.[[1358]]/[[1359]] - †післяпісля [[1404]]) — [[Сіверське князівство|князь Новгород-Сіверський]] ([[1386]]-[[1392]]), [[князь Чернігівський]]. Син Великого князя Литовського [[Ольгерд|Ольгерда]]а і [[Ульяна Тверська|Уляни Тверської]], рідний брат [[Владислав II Ягайло|Владислава II Ягайла]]. Князь [[Збараж|Збаразький]], [[Брацлав]]ський, [[Вінниця|Вінницький]].
 
== Життєпис ==
НеЙого не слід плутати з [[Дмитро I Старший|Дмитром I Ольгердовичем (Старшим)]] — князем Трубчевським й Брянським, сином [[Ольгерд]]а від першого шлюбу з Марією Вітебською.
Як князь Новгород-Сіверський вперше згадується в літописному оповіданні про події [[1382]] року. Був впливовим українським князем. Можливо, карбував власну монету. Проводив незалежну політику, через що вступив в конфлікт з Великим князем Литовським [[Кейстут]]ом. Великий князь навіть організував на Корибута похід, проте через початок [[Литовсько-руська громадянська війна (1381–1384)|громадянської війни у ВКЛ]], та наступ на Кейстута військ князя Ягайла, похід на Корибута було перервано.
 
Як князь Новгород-Сіверський вперше згадується в літописному оповіданні про події [[1382]] року. Був впливовим українським князем. Можливо, карбував власну монету. Проводив незалежну політику, через що вступив в конфлікт з Великим князем Литовським [[Кейстут]]ом. Великий, князьякий навіть організував на Корибута похід,. протеПроте через початок [[Литовсько-руська громадянська війна (1381–1384)|громадянської війни у ВКЛ]], та наступ на Кейстута військ князя Ягайла, похід на Корибута було перерваноперервали.
Виступав також й проти посилення влади Ягайла, довго не визнавав його Великим князем Литовським. Лише [[1386]] року Корибут видає присяжну грамоту Ягайлу. Проте, продовжував проводити самостійну політику до [[1393]] року.
 
Виступав також й проти посилення влади Ягайла, довго не визнавав його Великим князем Литовським. Лише [[1386]] року Корибут видає присяжну грамоту Ягайлу. Проте, продовжував проводити самостійну політику до [[1393]] року. Був позбавлений влади через конфлікт із Великим князем Литовським [[Вітовт]]ом ([[1393]]), який передав його уділ [[Федір Любартович|Федору Любартовичу]]. Згодом Вітовт повернув князівство сину Дмитра-Корибута  — [[Сигізмунд Корибутович|Сигізмунду]].
 
Також князь [[Збараж|Збаразький]], [[Брацлав]]ський, [[Вінниця|Вінницький]].
 
Не слід плутати з [[Дмитро I Старший|Дмитром I Ольгердовичем (Старшим)]] — князем Трубчевським й Брянським, сином [[Ольгерд]]а від першого шлюбу з Марією Вітебською.
 
== Діти ==
Рядок 47 ⟶ 43:
* Іван (? - після [[1431]]);
* Анастасія — вийшла за Василя ІІІ Михайловича (князь [[Кашин]]ський);
* Олена<ref>у трилогії «[[Трилогія гуситська|Саґа про Рейневана]]» [[Анджей Сапковський|Анджея Сапковського]] згадується як Гелена з Пщини, або «Вдова на Пщині»</ref> (Литовська) (?&nbsp;- після [[2 березня]] [[1449]]) &nbsp; [[16 січня]] [[1407]] року вийшла за князя Яна ІІ (Залізного) Ратиборського ([[1375]]-[[1424]]);
* Марія&nbsp;— за князем Федором Львовичем (князь Воротинський).
 
Рядок 54 ⟶ 50:
 
== Джерела ==
* ''М. Грушевський.'' Історія України-Руси.&nbsp;— Т. IV. — С. 68, 161, 166—168, 170, 450—453, 456, 466, 515.
* Зотов Р.В. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время.— СПб., 1892;
* [[Русина Олена Володимирівна|''Русина О. Русина.'']] Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. — К., 1998;.
* Kuczynski S.M. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rządami Litwy.— Warszawa, 1936;
* ''Сапковський Анджей.'' [[Lux perpetua]]: Роман / Пер. [[Андрій Поритко|А. Поритко]].&nbsp;— К. : Гамазин, 2007.&nbsp;— 632 с.&nbsp;— ISBN 978-966-2938-55-5. [http://lib.rus.ec/b/293624/read].
* [[Русина Олена Володимирівна|''Русина О.'']] Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського.— К., 1998;
* Stefan M. Kuczyński.'' Fedor kn. Neswizki (Fed'ko Neswizki, Nieswicki, Nieświeski, Nieświski) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków : PAU, 1948.&nbsp;— t. VI/5, zeszyt 30.&nbsp;— S. 386—387. {{ref-pl}}
* Kuczynski''Stefan S.M. Kuczynski.'' Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rządami Litwy. — Warszawa, 1936;. {{ref-pl}}
* Зотов Р. В. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — СПб., 1892;. {{ref-ru}}
 
== Посилання ==
* [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=DmytroKorybut_O&abcvar=5&bbcvar=16 ДМИТРО-КОРИБУТ ОЛЬГЕРДОВИЧ];
* [http://histans.com/?termin=Dmytro_Korybut_O Інститут історії України НАН України: ДМИТРО-КОРИБУТ ОЛЬГЕРДОВИЧ];
* Сапковський Анджей. [[Lux perpetua]]: Роман / Пер. [[Андрій Поритко|А. Поритко]].&nbsp;— К.: Гамазин, 2007.&nbsp;— 632 с.&nbsp;— ISBN 978-966-2938-55-5 [http://lib.rus.ec/b/293624/read].
 
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:brown; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"