Чеські брати: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 13:
Спочатку, за Юрія Подебрадського, община зазнавала переслідувань як зі сторони католиків, так і зі сторони утраквістів, однак поступово тиск на «Єдноту» слабшав — з одного боку, суперники переконались у миролюбності цілей «Єдноти», а з іншого, серед її послідовників на той час було чимало вихідців зі шляхетського середовища зі значним колом знайомих в урядових колах. Так завдяки їх впливу «Єднота» певний час користувалась протекторатом Фердинанда І, однак останній так і не наважився визнати за ними право на відкрите богослужіння. Останнє мало вирішальне значення для визначення остаточної орієнтації общини на протестантський світ- зокрема, спробу її піти на зближення із німецькими протестантами.
За свої симпатії до саксонського курфюрста під час [[Шмалькальденська війна|Шмалькальденської війни]] 1546 року вони
Після вступу на престол [[Максиміліан ІІ (імператор Священної Римської імперії)|Максиміліана ІІ]] становище «Єдноти» покращилось настільки, що вона навіть спробувала виступити за відновлення своїх прав, але безуспішно. Лише політичні події 1608 року, коли Рудольф зміг зберегти за собою лише Чехію, допомогли общині: «чеські брати» підписали Сповідання 1575 року, яке надавало братчикам право нарівні із католиками та утраквістами здійснювати богослужіння. Але здобуте не вдалося закріпити надовго. Після поразки[[Чеське повстання 1618—1620|чеського повстання 1618–1620
Перші общини «чеських братів» в Угорщині та Молдавії почали виникати вже із середини XV ст. Після того, як у 1480 році в Трансільванії починаються гоніння на них, перші громади «Братської Єдноти» [[еміграція|емігрували]] через Молдавію на Поділля — свідчення про осідання тут подібних численних громад свідчать як місцева полемічна традиція, так і дані топоніміки. Так, про це свідчать дані з історичної топографії Кам'янця-Подільського, зібрані ще в кінці XIX ст. подільським краєзнавцем [[Юрій Сіцинський|Юрієм Сіцинським]] — згідно з ними ще на кінець XIX ст. в околицях Кам'янця-Подільського було локалізовано близько 30 топонімів чеського походження — наразі більшість з них є вже втраченими. Велика громада «чеських братів» в 1490 — 1500-х рр. осіла в м. Смотричі за 30 км від Кам'янця-Подільського. Між численними общинами, що осіли на Поділлі постійно відбувався процес живого спілкування, зв'язок між ними не втрачався. У своєму побуті вони зберегли всі риси того суворого уставу, що був впроваджений у громаді ще до реформ Лукаша, особливо це стосувалось новонавернутих братчиків, які перед посвяченням у громаду мали пройти дворічний випробний термін. Ідеї чеського братства як трансляція гусизму зустріли позитивний відгук на досить ліберальних у конфесійному відношенні землях [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] та [[Польська корона|Польської корони]] і здобули чимало прихильників. До кінця XVI ст. етнічний склад громад настільки сильно видозмінюється, що «чеськими» вони лишаються хіба що за назвою.
| |||