Госпітальєри: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 84:
== Родоський період ==
 
27 травня 1306 року 35 лицарів та 500 піхотинців висадились на острові Родос. Майже чотири роки тривала запекла боротьба з турками і сарацинами — відтоді йоанітів стали називати «'''''родоськими лицарями'''''». Орден був повністю незалежний від будь-якої світської влади (суверенний), мав своїх послів в інших державах, укладав дипломатичні договори. Своїм головним завданням називав «боротися за славу» Божу й католицьку віру. На Родосі лицарі створили могутні фортечні укріплення та мали великий флот.
 
За два століття перебування ордену на Родосі він набув рис своєрідної аристократичної республіки. Повновладним господарем ордену був Великий Магістр, що обирався довічно і був підзвітний Верховній Раді «стовпів восьми мов» (Прованса, Оверні, Арагона, Франції, Італії, Кастилії, Англії та Німеччини), і кілька єпископів та [[бальї]]. Відтоді стало традиційним закріплення за «стовпами» різних «мов» певних функцій:
Рядок 153:
Відомий французький історик та мандрівник П'єр Шевальє прямо порівнював Запорізьку Січ з Орденом Святого Іоана Єрусалимського (Мальтійським Орденом).
 
Сліди козаків-запорожців простежуються й на Мальті та на першобатьківщині Орденського лицарства — в Єрусалимі, де у храмі Гробу Господнього й досі зберігається подарована гетьманом Мазепою чаша з чистого золота. Українських козаків добре знали й на самій Мальті. Був на острові гостем у Мальтійського Ордену й Дмитро Вишневецький, вивчаючи лад та устрій Ордену. Запорожці їздили на Мальту вивчати мальтійське військове мистецтво, а мальтійці приїздили на Запоріжжя вивчати козацьке. У столиці Мальти Валетті стоїть пам'ятник запорожцю.
 
Після розгрому Запорозької Січі та окупації [[Правобережжя]] російськими військами, на початку 80-х рр. XVIII ст. за наказом цариці Катерини ІІ на користь Мальтійського ордену було вирішено комплекс спірних питань щодо власності лицарів у Речі Посполитій та на теренах України, адже орден існував тут більш ніж 200 років. Водночас було засновано Велике Польське пріорство у складі шести командорств. Засноване 14 грудня 1774 р, його існування було послідовно затверджено Польським Сеймом 18 жовтня 1776, папою Пієм VI, 26 вересня 1777 та Великим Магістром фра Еммануелем де Роганом 17 листопада 1777 р.
Рядок 193:
Найголовнішим напрямком діяльності ордену стає благодійництво та санітарно-медична служба. [[Абіссінія]], [[Іспансько-американська війна|американо-іспанська]] та [[Англо-бурська війна|англо-бурські війни]] — ось далеко не повний перелік місць діяльності ордену. 1912—1913 рр. — [[Балканська війна|Балканські війни]] .
 
У роки І Світової війни Білий Хрест був не менш відомий, ніж Червоний. Сотні стаціонарних і польових госпіталів — ось лише невелика частина діяльності братів-іоанітів.
Під час ІІ Світової війни, окрім медичної допомоги, мальтійські лицарі воювали в лавах Руху Опору. Відомим керівником підпілля був кавалер Великого Хреста кардинал фон Галян, [[єпископ]] [[Мюнстер]]а. За особливим наказом Гітлера було страчено 12 лицарів Ордену.
 
Рядок 215:
* [http://armor.kiev.ua/army/hist/orden-gospital-2.shtml Орден Госпітальєрів (короткий нарис), 2] {{ref-ru}}
* [http://armor.kiev.ua/army/hist/orden-gospital-3.shtml Орден Госпітальєрів (короткий нарис), 3] {{ref-ru}}
* [http://www.netdialogue.com/yy/Orders/Maltese/HMO/00.htm Андреев А. Р., Захаров В. А., Настенко И. А. История Мальтийского ордена. XI—XX века. — М.: SPSL — «Русская панорама», 1999. — 464 с.] {{ref-ru}}
* [http://kairos-visnyk.livejournal.com/169829.html Воїни милосердя]
* [http://www.zakony.com.ua/juridical.html?catid=41884 Мальтійський орден]