Вікіпедія

Хотинська фортеця: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 54:
Загальне керівництво землею здійснював [[воєвода]]. Хотинська фортеця була центром Хотинської волості («держави»), якою керував [[староста]] («[[державець]]»)
 
=== ВУ складі Молдавського князівства ===
 
В [[1340-ві|1340-х]] роках Хотин увійшов до складу [[Королівство Угорське|Угорського королівства]], а з [[1375]] року вже перебував у складі [[Молдавське князівство|Молдавського князівства]]. Молдавський володар воєвода [[Стефан III Великий|Штефан ІІІ]] значно розширив межі фортеці. Він особисто керував її реконструкцією. Було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур шириною 5-6 і висотою 40 метрів, п'ять башт, рівень двору фортеці піднімають на 10 метрів та розділяють на Княжий двір і двір Воїнів. Були вириті глибокі підвали для зберігання провіанту. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду, крім південного прясла мурів та Південної (В'їзної) брами з дерев'яними мостами, зведеними напочатку 18 століття турками. Упродовж 14–16 століть вона була резиденцією [[список правителів Молдавського князівства|молдавських господарів]].
 
Рядок 63 ⟶ 62:
У [[1538]] році під проводом [[Ян Амор Тарновський|Яна Амора Тарновського]] місто Хотин було штурмом взято [[Королівство Польща|коронними]] військами. Вони зробили підкоп фортеці, зруйнували 3 башти, частину західної стіни. Після її здобуття, поляки відновили Хотинську цитадель у [[1540]]–[[1544]] роках, але згодом втратили її. 1561 року фортецю захопили війська під проводом польського [[шляхтич]]а-авантуриста [[Ласький Альбрехт|Ласького Альбрехта]], новий тодішній господар Молдавії Яків Василакі Гераклід «Деспот» (союзник Ласького) віддав йому фортецю з навколишніми поселеннями у користування (комендантом фортеці був призначений [[П'ясецький Іван|Іван (Ян) П'ясецький]]&nbsp;— родич [[Дмитро Вишневецький|Дмитра Вишневецького]]). Через конфлікт між А. Лаським та «Деспотом» останній відібрав у поляка фортецю, що останній не захотів пробачити, вирішив організувати похід проти нього, залучивши через Івана (Яна) П'ясецького до походу [[Дмитро Вишневецький|Дмитра Вишневецького]].<ref>''В. Сергійчук.'' Дмитро Вишневецький.— К.: «Україна», 2003.— 192 с.— С. 118. ISBN 966-524-129-X</ref> У [[1563]] році [[Дмитро Вишневецький]] з п'ятьма сотнями [[запорозька січ|запорозьких]] [[козак]]ів знову захопили фортецю і утримували її тривалий час.
 
У травні [[:1600]] року після того, як війська правителя [[:Волощина|Валахії]] і [[:Трансильванія|Трансильванії]] [[Михайло Хоробрий|Михая Хороброго]] захопили [[Сучава|Сучаву]], господар [[Молдова|Молдови]] [[:Ієремія Могила]] зі своїм оточенням, серед якого були його брат [[:Могила Симеон|Симеон Могила]] (батько майбутнього київського митрополита [[Петро Могила|Петра Могили]]) і колишній на той час правитель Трансильванії Сигізмунд Баторій (племінник короля Польщі [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]]), знайшли прихисток у Хотинській фортеці, якою володіла тоді Польща.
 
=== Під владою Османської імперії 1617—1788 ===
Рядок 69 ⟶ 68:
У [[1615]] році польські війська знову прийшли у Хотин, а вже у [[1620]] турецька армія захоплює місто.
 
[[:1617]] за Бушівським мирним договором землі Валахії та Молдавії, а також і Хотин, відійшли під владу Османської імперії: Молдавське князівство стало васалом.
 
=== Хотинська битва 1621 ===
Рядок 75 ⟶ 74:
В жовтні [[1621]] року, козацько-литовсько-польські війська під проводом [[Петро Сагайдачний|Петра Сагайдачного]] (40 тис.) та [[Ян Ходкевич|Яна Кароля Ходкевича]] виграли битву в турецько-татарських (400 тис.). [[8 жовтня]] [[1621]] султан [[Осман II]] підписав дуже незручний для Туреччини Хотинський мирний договір. Згідно з договором турецько-польський кордон проходив Дністром. Польща передала Хотин туркам.
 
[[Богдан Хмельницький]] весною [[:1650]] року на певний час звільнив Хотин. В [[:1653]] році на лівому березі Дністра в Жванецькій битві брав участь хотинський [[гарнізон]] турків.
 
=== Хотинська битва 1673 ===
В листопаді [[:1673]] року Хотинська фортеця знову перестає бути турецькою, [[Ян III Собеський]] з польсько-українсько-молдовською армією зайняв Хотин.
 
[[:1699]] рік Хотинська фортеця переходить від Польщі до Молдовського князівства згідно з [[Карловицький мир|Карловицьким мирним договором]]. [[:1711]]-го в Хотин знову приходять турки.
 
На початку XVIII&nbsp;ст. перед зростаючою загрозою експансії Московії на Південь Османська Порта вирішила перетворити Хотин у головний форпост на Дністрі. Протягом [[:1711]]–[[:1718]] рр. турки за допомогою запрошених французьких інженерів перетворили Хотинську фортецю на один із найнеприступніших [[бастіон]]ів тодішньої Центрально-Східної Європи. Навколо старого замку спорудили Нову фортецю, яка була розрахована на розміщення всередині 20-тисячного війська. Основу укріплень становили потужні земляні вали, бастіони й широкі рови, вимурувані тесаним каменем. У валах були облаштовані брами з баштами. У Новій фортеці збудували також [[мечеть]] із [[мінарет]]ом.
 
[[:1739]] та [[:1769]] фортеця була здобута росіянами і [[:1788]] австрійцями та віддана знову туркам.
 
=== Хотинська битва 1788 ===
[[:1788]]-го місто було взяте в облогу австрійськими військами під командуванням принца Фрідріха і російськими військами генерала Івана Петровича Салтикова. Місто було в облозі 4 місяці і 8 днів. 19 вересня [[:1788]] місто з комендантом Османом-пашею здалося. Осман-паші та ін. дозволили вивезти всіх своїх людей та все своє добро із замку, фортеці та міста (використали 2700 возів). Салтиков запросив до себе Османа-пашу на обід. Осман-паша був «чоловіком» Гелени&nbsp;— сестри [[:Софія Потоцька|Софії Клявоне]]. Софія Клявоне перебувала тоді в «зв'язку» з Салтиковим. Клявоне через Салтикова передалала листи своїй сестрі в Хотинський замок. Не без допомоги Софії туркам дозволили вивезти з Хотина все майно та людей. Після того, як місто капітулювало, в ньому було 16 857 жителів. Жителям після капітуляції дали провіанту на 8 днів.▼
 
1 жовтня [[:1788]] австрійські і російські війська ввійшли в місто. Місто було пусте і значно поруйноване. Передмістя [[Константинополь (значення)|Константинополь]] ще раніше спалив Осман-паша.▼
▲[[:1788]]-го місто було взяте в облогу австрійськими військами під командуванням принца Фрідріха і російськими військами генерала Івана Петровича Салтикова. Місто було в облозі 4 місяці і 8 днів. 19 вересня [[:1788]] місто з комендантом Османом-пашею здалося. Осман-паші та ін. дозволили вивезти всіх своїх людей та все своє добро із замку, фортеці та міста (використали 2700 возів). Салтиков запросив до себе Османа-пашу на обід. Осман-паша був «чоловіком» Гелени&nbsp;— сестри [[:Софія Потоцька|Софії Клявоне]]. Софія Клявоне перебувала тоді в «зв'язку» з Салтиковим. Клявоне через Салтикова передалала листи своїй сестрі в Хотинський замок. Не без допомоги Софії туркам дозволили вивезти з Хотина все майно та людей. Після того, як місто капітулювало, в ньому було 16 857 жителів. Жителям після капітуляції дали провіанту на 8 днів.
 
▲1 жовтня [[:1788]] австрійські і російські війська ввійшли в місто. Місто було пусте і значно поруйноване. Передмістя [[Константинополь (значення)|Константинополь]] ще раніше спалив Осман-паша.
 
==== Опис фортеці 1788 року ====
Рядок 96 ⟶ 94:
 
=== Під владою Російської імперії з 1812 ===
У [[:1806]] р. розпочалася чергова російсько-турецька війна, на початку якої царська армія здобула Хотинську фортецю й утримувала її до підписання Бухарестського миру [[:1812]] р. За його умовами вся територія між Дністром і Прутом увійшла до складу Російської імперії, отримавши назву [[Бессарабія]]. У першій половині XIX&nbsp;ст. Хотинська фортеця залишалася під наглядом військового відомства: тут здійснювалися ремонтні роботи, перебудовувались оборонні споруди. Але Хотинська твердиня втратила своє колишнє оборонне значення та її передали міському управлінню.▼
 
▲У [[:1806]] р. розпочалася чергова російсько-турецька війна, на початку якої царська армія здобула Хотинську фортецю й утримувала її до підписання Бухарестського миру [[:1812]] р. За його умовами вся територія між Дністром і Прутом увійшла до складу Російської імперії, отримавши назву [[Бессарабія]]. У першій половині XIX&nbsp;ст. Хотинська фортеця залишалася під наглядом військового відомства: тут здійснювалися ремонтні роботи, перебудовувались оборонні споруди. Але Хотинська твердиня втратила своє колишнє оборонне значення та її передали міському управлінню.
 
== Сучасний стан ==
Рядок 137 ⟶ 134:
File:Chodkiewicz wife2.JPG|Прощання Ходкевича перед Хотинською битвою 1621
Файл:Chodkiewicz death.JPG|Смерть [[Ян Кароль Ходкевич|Яна Кароля Ходкевича]] в таборі під Хотином
File:Rubens_Prince_Władysław_Vasa.jpg|[[:Владислав IV Ваза]] на фоні Хотинської битви. (1624)
File:Anonymous_Stanisław_Lubomirski_in_the_camp.jpg|Станіслав Любомирський під Хотином. (1647)
File:Apoteoza Zygmunta III.jpg|Прославляння [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III Вази]] після Хотинської битви
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Хотинська_фортеця