Немирів (селище): відмінності між версіями

* Церква Зіслання Святого ДухуДуха, [[1557]]

У сучасному краєвиді Немирова виступають, крім старіших, є дві сучасні сакральні споруди:

* молитовний дім євангельских християн баптистів

Немирівська парафія східного обряду (УГКЦ), як і західного обряду (РКЦ), має древній генезис. Церква Зіслання Святого ДухуДуха (УГКЦ) була збудована міщанами ще перед офіційним заснуванням міста, в [[1557]] році. ЗнаходиласяРозташована у так званому Великому Передмісті, по північній стороні містаНемирова. Згаданий раніше Вікторин Стадницький видав [[1 січня]] [[1669]] року привілей, гарантуючи немирівським священикам і вірним всілякіусілякі права в сфері релігійних вольностей. Після періоду воєн, в [[1687]] році, збудованоюзбудовано була черговановий дерев'янаяний храм на місці церквазруйнованого. Кінцево, в 1848—1852 роках на її місці побудованозведено теперішню муровану святиню. Збудована ввона у стилі [[класицизм]]у з фонду графа Петра Мошинського. Пам'яткою цього періоду є характеристичнаавтентична табличкатаблиця, яка виситьмістить на стовпі біля входу до церкви і інформуєзапис про звезення каміння на фундамент церкви Стецяком, прихожанинаприхожанином Немирова. Таблиця висить у притворі храму Зіслання Святого Духа .

Найстаршою пам'яткою міста, яка «знає» часи Собєського, був збудований в [[1640]] році мурований костел Святої Трійці. [[Фундуш|Фундував]] його [[Ян Стадніцький]] — [[нове Місто|новоміський]] староста, власник міста. Декілька років раніше, в [[1636]] році, цей сам власник доречним документом укріпив існування латинської парафії, існуючоїщо відіснувала приблизно з [[1530]] року, або навіть з кінця XV століття. Нова святиня, поставлена на місці більш раннього дерев'яного костелу, удержана євитримана в скромному стилі пізнього ренесансу. У [[1643]] році Єва Стадницька виставила привілей для братерствабратства СвятійшоїМатері БогоматеріБожої [[Параман|Шкапліра]]Параманної. Культ Богоматері ШкаплірноїПараманної був завжди присутній в немирівському костелі. Свідчать про те і престольні свята, що відбуваютьвідбуваються щорічно 16 липня. Черговий важливий для святині привілей видали Вікторин і Тереза Стадницькі в [[1680]] році. З самого початку Немирівськанемирівська римо-католицька парафія залишався у межах [[Львівська архідієцезія|Львівської архидієцезії]]. Додатково, з кінця XVIII до 40 років XX століття, була пов'язана з [[Любачів|ЛюбачевемЛюбачевом]], належачи до любачівського деканату.

Після [[Друга світова війна|II світовійСвітової війнівійни]] і виселенню польського<nowiki/>втаидапартаціїольського населення, костел заміненозаперетворе нао складнсклад, що довело до його руйнації та спаплюження (девастації). Після повернення його вірним, зусиллям місцевих поляків костел був оновлений. Відбудовано завалене склепіння, яке опирається на чотирьох стовпах. У 1992 році відновлену святиню посвятив архієпископ [[Мар'ян Яворський]], тодішній львівський митрополит. Тепер костел належить до Жовківського деканату РКЦ.