Чорна діра: відмінності між версіями

Об'єкти, [[гравітаційне поле|поле гравітації]] яких настільки сильне для світла, що воно не здатне вирватися, були вперше розглянуті у 18 столітті [[Джон Мічелл|Джоном Мічеллом]] та [[П'єр-Симон Лаплас|П'єром-Симоном Лапласом]]. [[Карл Шварцшильд]], видатний німецький фізик, був першим, хто запропонував розв'язок рівнянь [[Загальна теорія відносності|загальної теорії відносності]], який може характеризувати чорну діру, у [[1916]] році. Його розв'язок базувався на інтерпретації чорної діри як ділянки простору, з якої ніщо не може втекти. Ця пропозиція настільки випередила свій час, що вона не була повністю оцінена впродовж наступних чотирьох десятиліть. Компактні об'єкти, що утворилися внаслідок [[Гравітаційний колапс|гравітаційного колапсу]], стали нарешті вірогідною астрофізичною реальністю після відкриття [[Нейтронна зоря|нейтронних зір]]<nowiki/>ок у середині 60-х. Маючи математичний інтерес, теоретичні роботи численних відомих астрофізиків впродовж цієї ери показали, що чорні діри є передбаченням загальної теорії відносності, яке з необхідністю випливає з неї.