Вікіпедія

Maybach: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 4:
| стиль_картки =
| логотип = [[Файл:Maybach.png|200px]]
| тип = Підрозділ концерну Daimler AG Mercedes-Benz Cars
| форма власності =
| лістинг =
| спеціалізація =
| гасло =
| доля = 1960 -— компанію купує фірма Daimler-Benz AG
| попередник =
| наступник =
Рядок 17:
| засновник = Вільгельм Майбах
| закриття = 2012
| причина закриття = Низькі продажі
| розташування = {{DEU}}, [[Штутгарт]]
| попередні назви = Luftfahrzeug-Motorenbau GmbH <br/>Motorenbau GmbH
| філії =
| територія діяльності =
| ключові особи = Карл Майбах <br/>Фердинанд фон Цепелін <br/>Жан Ребель
| галузь = [[Автомобілебудування]]
| продукція = Легкові [[Автомобіль|автомобілі]] класу люкс
Рядок 32:
| активи =
| власний капітал =
| власник = [[Daimler AG]]
| число співробітників =
| число клієнтів =
Рядок 41:
| примітки =
}}
'''Maybach''' &nbsp;(Майбах) &nbsp;— з [[1909]] року [[Німеччина|німецький]] виробник [[Автомобіль|автомобілів]]. Штаб-квартира розташована в [[Штутгарт|Штутгарті]]і. У [[1960]] році компанію купує фірма [[Daimler-Benz AG]]. У [[2012]] році компанія припинила виробництво [[Автомобіль|автомобілів]].
 
== Історія ==
 
=== Вільгельм Майбах ===
Вільгельм Майбах народився в [[1846]] році, він був другим з 5-ти синів тесляра. Коли йому було 8, померла його мати, а ще через 2 роки -&nbsp;— і батько. Вільгельм разом з братами потрапив в комуну "«Verrein zum Bruderhaus"» ("«Товариство братства"»), яку очолював колишній вікарій Густав Вернер.
 
У цій комуні було підприємство -&nbsp;— [[Bruderhaus Maschinenfabrik]], в якому сироти навчалися інженерному мистецтву, проте справи йшли не дуже успішно (у фінансовому плані). І в [[1863]] році на підприємство прибув 29-річний [[Готтліб Даймлер]], який повинен був реорганізувати підприємство, щоб воно стало приносити прибуток. Витративши 6 років життя на цю суміш капіталізму і соціалізму, [[Готтліб Даймлер|Даймлер]] махнув рукою на цю справу і покинув цю фабрику, зробивши вибір на користь фірми [[Maschinenbau Gesellschaft Karlsruhe]], він покликав з собою молодого талановитого Майбаха, з яким познайомився в [[1865]] році, Майбах якраз в цей час навчався креслярській науці. У [[1872]] році [[Готтліб Даймлер|Даймлер]] і Майбах переходять працювати у фірму [[Deutz Gasmotorenfabrik AG]], в якій вже працює [[Ніколаус Отто|Ніколаус Аугуст Отто]]. [[Ніколаус Отто|Отто]] працював над ідеєю 4-тактного [[Двигун|двигуна]] внутрішнього згоряння, однак, подивившись його креслення, Майбах знайшов помилки і виправив їх, в принципі втіливши в життя цей проект. Ми не знайдемо імені Майбаха в патенті № DRP532 за [[1876]] рік, там значиться тільки ім'я [[Ніколаус Отто|Отто]].
[[FileФайл:1885 Daimler Reitwagen (replica) The Art of the Motorcycle - Memphis.jpg|thumb|Reitwagen]]
У [[1882]] році [[Готтліб Даймлер|Даймлер]], у якого були дуже напружені стосунки з [[Ніколаус Отто|Отто]], йде з фірми, слідом за ним йде його "«прийомний син"» Майбах. [[Готтліб Даймлер|Даймлер]] пропонує Майбаху, що знаходиться в глибокій депресії, розробити разом легкий високооборотний [[двигун]]. За договором розробкою займався Вільгельм, а керував проектом [[Готтліб Даймлер|Даймлер]]. Через рік був готовий перший зразок, який розвивав небачені 600 об/хв, він був запатентований в [[1885]] році, в тому ж році Майбах патентує "«Суперчарджер"» (або [[компресор]]). Також в [[1885]] (в [[Листопад|листопаді]]) з'явився перший [[мотоцикл]] з дерев'яною рамою "«Reitwagen"».
 
[[Мотоцикл]] мав 2-швидкісну [[Коробка передач|коробку передач]] і міг розвивати 12 [[км/год]]. За кермом сидів перший байкер у світі -&nbsp;— Вільгельм Майбах.
[[FileФайл:Das erste Auto der Welt.jpg|left|thumb|Motorkutsche]]
[[Весна|Навесні]] [[1886]] року [[Готтліб Даймлер|Даймлер]] замовляє екіпаж типу "«American"» у каретної фірми [[Wimph & Sohn]], парочка встановлює на нього [[двигун внутрішнього згоряння]], але не встигають стати піонерами, оскільки їх всього на кілька місяців випереджає інший талановитий [[німець]], якого всі знають -&nbsp;— [[Карл Бенц]], головна відмінність була у кількості коліс у екіпажа, у [[Карл Бенц|Бенца]] був 3-колісний [[Автомобіль|авто]].
[[FileФайл:Daimler Motor-Quadricycle 1889 Stahlradwagen RSideFront MBMuse 9June2013 (14796968669).jpg|thumb|Daimler Stahlradwagen]]
У [[1889]] році виготовляється V2 мотор з розвалом [[Циліндр (двигун)|циліндрів]] в 17 градусів, об'ємом в 600 кубів, він розвивав 1.5 [[к.с.]]. Майбах встановлює два таких мотори на [[Квадроцикл|квадроцикли]], які виставляються на [[Паризький автосалон|Паризькій виставці]], де ця техніка робить фурор.
 
Тільки у [[Франція|Франції]] за рік за ліцензією випускають понад 200 моторів, Арманд Пежо і фірма "«[[Panhard|Панар ет Лавассор]]"» почали масово випускати свої екіпажі з моторами за ліцензією [[Готтліб Даймлер|Даймлера]].
 
[[28 листопада]] [[1890]] року КБ, в якому працювало вже 23 співробітника, було реорганізовано в компанію [[Daimler AG|Daimler-Motoren-Gesellschaft]], головними акціонерами та фінансистами стали зброярі: виробник пороху -&nbsp;— Макс Дуттенхофер і виробник патронів для цього пороху -&nbsp;— Вільгельм Лоренц. Однак Майбах не отримує місце головного інженера, а всього лише місце менеджера з продажу патентів, що належали [[Готтліб Даймлер|Даймлеру]], не дивлячись на те, що це були винаходи Майбаха. У [[1891]] році Майбах йде з компанії, оскільки на його місце ставлять Густава Візохера.
 
Майбах починає сам проектувати і патентувати винаходи, проте його фінансово підтримує його покровитель -&nbsp;— [[Готтліб Даймлер]]. У [[1892]] році компанію "«[[Daimler AG|Даймлер Моторен Гезельшафт]]"» покидає і сам [[Готтліб Даймлер|Даймлер]], оскільки його інтереси розходяться з фінансистами. [[Готтліб Даймлер|Даймлер]] і Майбах починають разом працювати над новими проектами, при цьому [[Готтліб Даймлер|Даймлер]] знімає цілий цех для їх експериментів, які не проходять даром. Вони разом розробляють [[двигун]] серії "«Фенікс"», конструкцію [[Вантажний автомобіль|вантажівок]] і [[Легковий автомобіль|легкових автомобілів]], стільниковий радіатор, 2-жиклерний [[карбюратор]] і &nbsp;т.&nbsp;д., однак патентується все це тепер від імені Майбаха.
 
У [[1895]] році [[Готтліб Даймлер|Даймлер]] йде на примирення з босами фірми, він обіцяє повернутися за умови, що місце головного інженера візьме Майбах. [[8 травня]] вони повертаються в компанію. Незабаром Майбах на прохання одного багатого клієнта фірми -&nbsp;— Єлінека, підданого [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], який живе в [[Ніцца|Ніцці]], допрацьовує для нього модель [[Daimler Model N]], форсувавши мотор з 6-ти [[Кінська сила|сил]] до 7.5 [[к.с.]].
[[Файл:Daimler 23PS 1900 Phönix LSideFront MBMuse 9June2013 (14797104587).jpg|left|thumb|Daimler 23PS]]
Однак і цього було мало любителю швидкості, тоді Майбах проектує в [[1899]] році 23-сильний 4-циліндровий [[автомобіль]] з переднім розташуванням [[Двигун|двигуна]].
 
Єлінек залишився дуже задоволеним, він запропонував Майбаху відкрити свою справу в [[Париж|Парижі]]і на гроші Вандербільда і Ротшильда. Він пропонував укласти з ним 10-річний контракт і гарантував 100 000 франків щорічної платні плюс дохід з прибутку, проте, не дивлячись ні на які вмовляння, Майбах відмовився покидати своє нажите місце, і [[Німеччина|Німеччину]] в тому числі.
[[FileФайл:Mercedes 35hp 01.jpg|thumb|Mercedes 35PS]]
Незабаром Майбаху судилося пережити удари долі -&nbsp;— [[6 березня]] [[1900]] року помирає його давній покровитель, [[Готтліб Даймлер]], а ще через 2 тижні його друг Вільгельм Бауер, не впоравшись з керуванням 23-сильної машини, врізається у скелю під час гонок з підйому на пагорб -&nbsp;— La Turbie, і гине. [[2 квітня]] [[1900]] року Єлінек укладає контракт з фірмою, що стає головним збувальником продукції. Він наполягає на тому, щоб Майбах сконструював більш безпечну машину, ніж "«[[Daimler AG|Фенікс-Даймлер]]"», на якому розбився Бауер. У [[1901]] році з'являється низький і довгий [[автомобіль]], який отримав назву "«[[Mercedes-Benz|Мерседес]]"» на ім'я дочки головного дилера фірми -&nbsp;— Єлінека.
 
Цей [[автомобіль]] завойовує перше місце в перегонах [[По]], які проходять у [[Франція|Франції]], і Майбаха з цього моменту стали називати "«Король конструкторів"».
 
У [[1903]] році помирає голова фірми -&nbsp;— Дуттенхофер, і головою стає Лоренц, з яким у Майбаха були дуже погані відносини, через нього він і залишав фірму 12 років тому. Не дивлячись на конфлікти, тим не менш, Майбах будує чудові 4-циліндрові [[Автомобіль|автомобілі]] [[Mercedes 90PS]] в [[1903]]-[[1904]] роках, а в [[1906]] році -&nbsp;— і перший 6-циліндровий [[автомобіль]] фірми -&nbsp;— [[Mercedes 75PS|75PS]]. Терпіння Майбаха скінчилося [[1 квітня]] [[1907]] року, він залишає фірму, якій присвятив майже 25 років життя.
 
Всі очікували, що Майбах відкриє свою фірму з виробництва [[Автомобіль|автомобілів]], проте в [[1908]] році Вільгельм Майбах пропонує допомогу своєму старому другу -&nbsp;— графу Фердинанду фон Цепеліну, той тільки заснував компанію [[Luftschiffbau Zeppelin|Luftschiffbau Zeppelin GmbH]], з виробництва [[Дирижабль|дирижаблів]], а тут його [[дирижабль]] [[Zeppelin LZ-4|LZ-4]] зазнав аварії через неполадки [[Двигун|двигуна]]. Майбах починає конструювати [[Двигун|двигуни]] для "«[[Zeppelin|Цепелінів]]"».
 
=== Заснування компанії ===
[[23 березня]] [[1909]] року граф вирішує створити дочірнє підприємство своєї компанії, яка б займалася конкретно [[Двигун|двигунами]], так з'являється фірма '''Luftfahrzeug-Motorenbau GmbH''', однак технічним директором стає не Вільгельм Майбах, а його 30-річний син -&nbsp;— Карл Майбах, сам Вільгельм, не дивлячись на свій вік, був головним конструктором фірми.
 
Карл був не менш обдарованим, ніж його батько. Після університету він проходив практику у фірмі [[Daimler AG|Daimler-Motoren-Gesellschaft]], потім перейшов в [[Maschinenfabrik Esslingen]], згодом -&nbsp;— в [[Берлін|берлінську]] [[Loewe & Co]]. Згодом він вирішив зайнятися своєю освітою, і спочатку навчався в [[Оксфордський університет|Оксфорді]], потім -&nbsp;— у [[Франція|французькій]] [[Лозанна|Лозанні]]. У [[1906]] році він почав працювати конструктором у [[Франція|Франції]], в [[Société d'Atelier de Construction]].
 
У [[1912]] році фірма переїжджає з [[Біссінген-ан-дер-Тек|Біссінгену]] в [[Фрідріхсгафен]], попутно змінюється назва фірми на '''Motorenbau GmbH''', по 20 відсотків підприємства належало батькові і синові. Фірма поставляла потужні [[Двигун|двигуни]] [[Дирижабль|дирижаблям]] і [[Катер|катерам]] [[Німеччина|німецької]] армії, коли почалася [[Перша світова війна]], то підприємство запрацювало повним ходом, не справляючись із замовленнями, ліцензії на авіаційні [[Двигун|двигуни]] були передані і фірмі [[BMW]].
[[FileФайл:Maybach (Sinsheim) 01.JPG|left|thumb|Maybach Zpezial Rennwagen]]
Болюче вдарив по фірмі висновок [[Версальський договір 1919|Версальського мирного договору]] між воюючими країнами. За ним [[Німеччина|Німеччині]] заборонялося виробляти військову продукцію, а відповідно фірма позбулася своїх основних замовлень. У [[Травень|травні]] [[1918]] року фірма була перейменована в '''Maybach-Motorenbau GmbH''', тепер Карл очолює фірму, і шукає шляхи порятунку компанії. Він починає проектувати [[Дизельний двигун|дизельні двигуни]] для поїздів. Авіаційні мотори, що залишилися незатребуваними, стали встановлювати на [[Шасі (автомобіль)|шасі]] [[Автомобіль|автомобілів]], як, наприклад, спеціально побудований 23-літровий [[автомобіль]] для встановлення рекорду швидкості, який був встановлений в [[1912]] році, проте так і не був побитий, оскільки ця машина після 160 [[км/год]] ставала просто некерованою, так що швидше ці машини можна порівняти з дрегстерами, ніж з [[Автомобіль|автомобілями]], які ставлять рекорди по максимальній швидкості.
[[FileФайл:Maybach symbol.jpg|thumb|Логотип Maybach]]
Однак у Карла в голові крутяться думки і про серійні [[Автомобіль|автомобілі]]. У [[1919]] році в якості експерименту він будує [[автомобіль]] на шасі фірми "«[[Daimler AG|Daimler GmbH]]"», на машину встановлюють 6-циліндровий [[двигун]], який складався з 3-х блоків по 2 [[Циліндр (двигун)|циліндри]], він розвивав 46 [[Кінська сила|сил]]. Машина отримала назву [[Maybach W1 Testwagen|W1 Testwagen]]. Вважається, що машина отримала індекс "«W"» в честь імені Вільгельма Майбаха, який вже відійшов від справ, але ще давав іноді консультації своєму синові.
 
Цей [[автомобіль]] був виготовлений в єдиному екземплярі, і служив ходовим прототипом.
Рядок 94:
 
=== Початок виробництва автомобілів ===
[[FileФайл:Reklama Maybach W3.jpg|left|thumb|Maybach W3 22/70PS Limousine]]
Тоді, щоб врятувати становище справ, Карл йде на наступний крок -&nbsp;— він вирішує виробляти власні [[Автомобіль|автомобілі]]. У вересні [[1921]] року на [[Берлін|Берлінському]]ському автошоу був показаний передсерійний [[Maybach W3|Maybach W3 22/70PS]]. До Карла підходили злостивці і запитували, чи не планує фірма випадково виробляти народні [[Автомобіль|автомобілі]], на що Карл відповідав, що ні, фірма планує продавати найдорожчі [[Автомобіль|автомобілі]] на ринку.
 
І машина дійсно дивувала відвідувачів. Карл Майбах вважав, що джентльменові або леді не варто знімати руки з керма під час їзди на [[Автомобіль|автомобілі]], і з цього всі необхідні функції приводилися в дію ногами: стартер заводив машину з педалі на підлозі, [[коробка передач]] була 2-ступінчастою планетарною, і була вбудована в картер маховика, перша передача була звичайною, друга -&nbsp;— гірська, обидві активувалися педалями на підлозі, також окремою педаллю активувався задній хід. Серед інших ласощів -&nbsp;— гальма всіх коліс, вентилятор мотора включався автоматично по досягненню критичної температури (це сьогодні звичайна фішка), коробчата рама, до речі, споряджене шасі великої машини без [[кузов|кузова]]а важило півтори тонни.
 
Як і всі виробники шикарних [[Автомобіль|автомобілів]], Карл Майбах поставляв своїм замовникам тільки [[Шасі (автомобіль)|шасі]], а [[Кузов|кузови]] можна було замовити у фірм [[Auer]], [[Josef Neuss]], [[Franz Papler & Sohn]] або, як в більшості випадків, у фірми [[Spohn]]. Щоб купити таку машину, треба було повний візок грошей, в буквальному сенсі слова, оскільки тоді в [[Веймар|Веймарській]]ській [[Німеччина|Німеччині]] була сильна інфляція. Але, тим не менше, пробувши у виробництві до [[1928]] року, їх зуміли продати цілих 305 штук.
[[Файл:Maybach W5 SG pic1.JPG|thumb|Maybach W5 SG 27/120PS Pullman-Limousine]]
У [[1926]] році Майбах готує потужнішу 7-літрову версію. 120-сильний мотор встановлюють на колишні [[Шасі (автомобіль)|шасі]], машина отримує назву [[Maybach W5|W5 27/120PS]], ця машина випускалася до [[1928]] року, коли інженери вирішили оснастити машину планетарним двошвидкісним редуктором, в результаті машина отримала вже 4 передачі, плюс задня, такі машини отримали приставку SG (Schnellgang -&nbsp;— швидка передача). Багато клієнтів просили встановити такі і на свої до цього випущені [[Автомобіль|автомобілі]]. [[Maybach W5|W5]] протримався на конвеєрі до [[1929]] року, всього зійшло зі стапелів 248 таких [[Автомобіль|автомобілів]].
 
[[1929]] рік приніс і радощі, і прикрощі. У [[1929]] році головною подією спочатку стала поява 12-циліндрової моделі -&nbsp;— [[Maybach Type 12]]. Машина оснащувалася новим [[Шасі (автомобіль)|шасі]], на який був змонтований 7 л [[двигун]] V12, який видавав 150 [[к.с.]], головка [[Двигун|двигуна]] була виготовлена з алюмінієвих сплавів. [[Коробка передач]] була 3-ступінчастою, але редуктор був 2-швидкісним, що укупі давало 6 передніх передач і 2 задні. [[Коробка передач]] управлялася за допомогою вакууму, водій вибирав передачу з підкермових важелів, відпускав педаль газу, система вмикала передачу і можна було далі тиснути гашетку газу. Машина змінила зняту з виробництва [[Maybach W5|W5 SG]].
 
Однак кінець року був затьмарений: [[27 грудня]] Вільгельм Майбах застудився, організм 83-річного старого не зміг чинити опір, і через 2 дні він помер від ускладнень, викликаних пневмонією.
[[FileФайл:Maybach W5-SG Limousine.JPG|left|thumb|Maybach W6 SG Kabriolet]]
Тим часом Карл вирішує відновити виробництво 6-циліндрових [[Автомобіль|автомобілів]], і починається виробництво серії [[Maybach W6|W6]], яка оснащується колишньою 7-літровою рядною 6-кою, потужністю 120 [[к.с.]], однак встановленою на нових [[Шасі (автомобіль)|шасі]], а також яка комплектується [[Коробка передач|коробкою передач]] від 12-циліндрової машини.
[[FileФайл:Maybach vehicles (Sinsheim).JPG|thumb|Maybach DS7]]
[[Літо|Влітку]] [[1930]] року Карл Майбах вирішує перейменувати 12-циліндрову модель в [[Maybach DS7 Zeppelin|DS7 Zeppelin]], де букви DS означають Doppel-Sechs ("«Подвійна шістка"»), цифра 7 -&nbsp;— об'єм мотора, ну а "«Цепелін" -»&nbsp;— на честь навколосвітньої подорожі Гуго Еккенера на дирижаблі [[Zeppelin LZ-127|LZ-127 "«Graf Zeppelin"»]], на якому було встановлено 5 [[Двигун|двигунів]], виготовлених фірмою" '''Maybach'''".
 
[[Автомобіль]] устатковувався одометром, спідометром, покажчиком рівня палива (135 л, між іншим), годинником з 8-денним заводом, датчиком температури охолоджуючої рідини, датчиком тиску масла, вакуумметром для сервоприводу гальм, пуском стартера з кнопки, чотирма вбудованими домкратами і невеликим компресором для накачування шин. Не дивлячись на те, що машина могла досягати 3-х тонн (для управління нею потрібні були права водія [[Вантажний автомобіль|вантажної машини]]), деякі варіанти розвивали швидкість в 170 [[км/год]].
[[Файл:Stamp Germany 1999 MiNr2043 Automobilclub von Deutschland.jpg|left|thumb|Maybach DSH Pullman-Limousine]]
Після перейменування 12-циліндрової моделі на її базі з'явилася ще одна 6-циліндрова модель, яка отримала назву [[Maybach DSH|DSH]] -&nbsp;— Doppel-Sechs-Halbe ("«Половина подвійної шістки"»). Вона оснащувалася [[Рядний двигун|рядною]] 6-кою, об'ємом 5.2 л і потужністю 130 [[к.с.]]. Передбачалося, що ця найдешевша машина буде користуватися підвищеним попитом, але в підсумку все виявилося навпаки, основним замовником цієї машини стали державні структури, наприклад, [[Йоахім фон Ріббентроп]] їздив на такій машині.
 
У підсумку [[Maybach DSH|DSH]], який випускали до [[1938]] року, було випущено 34 шт., а [[Maybach W6|W6]], який вироблявся до [[1936]] року, були продані в кількості 90 примірників.
[[FileФайл:MaybachZeppelinDS8.JPG|thumb|Maybach DS8 Kabriolet]]
У [[1931]] році з'являється подовжений варіант [[Maybach W6|W6]] і [[Maybach DS7|DS7]], заодно публіці показується 8-літрова нова модель -&nbsp;— [[Maybach DS8|DS8]], яка розвиває 200 [[к.с.]].
 
Ця машина була найдорожчою [[Німеччина|німецькою]] машиною, заткнувши за пояс "«[[Mercedes-Benz|Мерседес-Бенц]]"», однак при цьому машина була в 3 рази дешевшою [[Bugatti Type 41 Royale]], яка коштувала 100 тисяч марок.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 102-14299, Berlin, Automobilausstellung, Maybach-Zeppelin.jpg|left|thumb|Maybach DS8 Stromlinien-Limousine Spohn]]
[[Літо|Влітку]] [[1932]] року фірма шокувала відвідувачів виставки в [[Берлін|Берліні]]і, на якій був виставлений так званий "«стрімкий Цепелін"», люди звикли бачити солідні машини в манірному вигляді, а тут постав перед очима "«спортивний"» здоровенний лімузин.
 
Обтічний [[кузов]] дозволяв важкому лімузину розвивати на 10-15 [[км/год]] більше, ніж машині з класичним дизайном, досягаючи 165 [[км/год]], витрата же була приблизно на 25&nbsp;% нижче, ніж у класичних [[Автомобіль|авто]], які споживали в середньому 28 л/100 &nbsp;км.
 
Запасні колеса ховалися в нішах, вбудованих в передні крила, також були приховані валізи, які розташовувалися в закритих полицях, вбудованих в задню стінку. Серію [[Maybach DS7|DS7]]/[[Maybach DS8|DS8]] випускали до [[1939]] року, обидві моделі були продані в кількості 183 штук, з них [[Maybach DS8|DS8]] -&nbsp;— 25 примірників, оскільки машина коштувала як кілька десятків [[Opel Kadet]].
[[FileФайл:1935 Maybach SW 35 Seiler, 2014.JPG|thumb|Maybach SW35 Limousine Spohn]]
У [[1935]] році Карл вирішує випустити серію машин, яка б конкурувала з "«[[Horch|Хорьхом]]"» та "«[[Mercedes-Benz|Мерседесами]]"» середнього класу. У підсумку з'являється модель з незалежною підвіскою всіх коліс і мотором, об'ємом всього 3.4 л, машина називалася [[Maybach SW35|SW35]] ("«SW" -»&nbsp;— від Schwingachswagen&nbsp;— - "«Хитні осі"»). При скромному об'ємі мотора цей [[автомобіль]] видавав 140 [[к.с.]], що було більше, ніж у 8-циліндрових "«[[Horch 951|Хорьх 951]]"» або "«[[Mercedes-Benz 540K|Мерседеса 540К]]"» ([[компресор]] у "«[[Mercedes-Benz|Мерседеса]]"» міг бути задіяний дуже короткий час). Прем'єра цього [[Автомобіль|автомобіля]] також пройшла під знаком Stromlinen, [[кузов]] [[Автомобіль|автомобіля]] був підготовлений Полем Яраєм, фахівцем в галузі аеродинаміки.
 
Однак [[Maybach SW35|35-ка]] випускалася рівно рік, і звичайно в класичному вигляді, хоча є дані, що було побудовано два "«штомлінена"» для оперної співачки і боксера.
[[FileФайл:Maybach SW38 Roadster.JPG|left|thumb|Maybach SW38 Kabriolet Spohn]]
B [[1936]] році на ці [[Шасі (автомобіль)|шасі]] встановили більший мотор, об'ємом в 3.8 л, правда, потужність залишилася колишньою -&nbsp;— 140 [[к.с.]].
 
Ця досить масова машина випускалася до [[1939]] року, коли її змінив варіант з такою ж потужністю, але вже збільшений в об'ємі до 4.2 л, відповідно машина отримала індекс [[Maybach SW42|SW42]]. У підсумку було було продано 707 [[Автомобіль|автомобілів]] моделі [[Maybach SW35|SW35]]/[[Maybach SW38|38]] і 133 -&nbsp;— [[Maybach SW42|SW42]], які випускалися до [[1941]] року, ці машини в перші роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] випускалися переважно для бонз [[Третій Рейх|Третього Рейху]], [[Maybach SW42|42-й]] "«'''Майбах'''"» був у [[Йозеф Геббельс|Йозефа Геббельса]], у генерала фон Бломберга (начальник генерального штабу), і у рейхсміністра транспорту -&nbsp;— Дорпмюллера.
 
У [[1938]] році на [[Шасі (автомобіль)|шасі]] [[Maybach SW38|SW38]] на замовлення фірми [[Fulda]] був побудований обтічний [[автомобіль]], [[кузов]] побудувала фірма [[Dörr & Schreck]], [[автомобіль]] міг розвивати швидкість в 200 [[км/год]] (базова машина обмежувалася 140 [[км/год]]), і "«[[Fulda|Фулда]]"» тестувала гуму, підходящу для цих швидкостей, проте експеримент був припинений через [[Друга світова війна|війну]], що почалася, і не дивлячись на те, що машина вціліла під час бомбардувань, вона була розбита кимсь із офіцерів під час покатушок.
 
=== Припинення виробництва автомобілів ===
Що стосовно серійного виробництва, то воно зупинилося в [[1941]] році, під час [[Друга світова війна|війни]] фірма випускала [[Двигун|двигуни]] для [[Німеччина|німецьких]] танків "«[[Panzer VI Tiger|Тигр]]"» і "«[[Panzer V Пантера|Пантера]]"». Завод сильно постраждав в ході бомбардувань [[1944]] року, а після капітуляції [[Німеччина|Німеччини]] доктор Карл Майбах був заарештований і інтернований у [[Франція|Францію]], де спокутував свої "«гріхи"», допомагаючи проектувати конструкції [[Франція|французьким]] інженерам.
[[FileФайл:1938-1950 Maybach SW 38-42 Thyssen, 2014.JPG|thumb|Maybach SW38 Kabriolet Spohn 1938 року з кузовом 1948 року]]
Після [[Друга світова війна|війни]] фірма відновила виробництво [[Двигун|двигунів]], в основному для суден, [[Вантажний автомобіль|вантажівок]] марки [[Horch]] та інших потреб. Карл Майбах розумів, що час дорогих машин пройшов, проте, тим не менш, машини, які були досить прогресивні технічно 15 років тому, не були відсталими і в новий час, так що на [[Шасі (автомобіль)|шасі]] довоєнних [[Автомобіль|автомобілів]], що вижили після [[Друга світова війна|війни]], [[Кузов|кузовні]] фірми стали встановлювати сучасні [[Кузов|кузови]].
[[FileФайл:Maybach SW42 Cabriolet.JPG|left|thumb|Maybach SW42 Limousine]]
Було побудовано з десяток нових [[Кузов|кузовів]], замовив собі новий [[кузов]] на старому [[Шасі (автомобіль)|шасі]] і сам Карл Майбах, було це в [[1957]] році.
 
Ще в [[1952]] році фірма [[Daimler-Benz AG]] почала потихеньку скуповувати акції компанії '''Maybach-Motorenbau GmbH''', в [[1960]] році помирає Карл Майбах, і його компаньйон, який стояв біля керма компанії з [[1949]] року, Жан Ребель, продає контрольний пакет акцій [[Daimler-Benz AG]], а фірма була перейменована в '''Maybach Mercedes-Benz Motorenbau GmbH''', Ребель стає членом правління реорганізованої компанії, в [[1969]] році компанію знову реорганізували і перейменували в '''Motoren- und Turbinen-Union Friedrichshafen GmbH''', ця компанія існує і сьогодні. А ось для народження свого нового дітища концерн [[Chrysler-Daimler AG]] повинен був заснувати нову компанію, яку назвали '''Maybach-Manufaktur''', яка і стала випускати улюбленицю [[Китайська Народна Республіка|китайських]] мільйонерів -&nbsp;— [[Maybach S57]], [[Maybach S62|S62]] та їх модифікації.
[[Файл:Oldtimer Show 2008 - 068 - Maybach Zeppelin DS8 - 002.jpg|thumb|Maybach DS8 Pullmann-Limousine]]
Що стосується справжніх "«'''Майбахів'''"», що не були побудовані на базі масових "«[[Mercedes-Benz|Мерседесів]]"», то їх було побудовано за 20 років всього близько 1750 примірників, багато було втрачено під час [[Друга світова війна|війни]], а деякі були знищені вже в [[СРСР]], в результаті збереглося до наших днів менше 10&nbsp;% з випущених [[Автомобіль|автомобілів]], а саме -&nbsp;— 152 штуки.
 
== Сучасний Майбах ==
Рядок 153:
 
Сучасний Maybach існує в двох варіантах&nbsp;— стандартний [[Maybach 57]] завдовжки 5,72&nbsp;м і подовжений до 6,16 м [[Maybach 62]]. Обидві моделі оснащено [[двигун]]ом Maybach Type 12 (405 кВт/550 к.с.), який управляється мікрокомп'ютером і зроблений із сплавів [[алюміній|алюмінію]] і [[магній|магнію]]. Робочий об'єм&nbsp;— 5,5 л, обертальний момент 900 Нм. [[Автомобіль]] обладнаний всією мислимою електронікою і просто всіяний технічними новинками. Красиві форми, розкішний [[дизайн]], Maybach з гідністю відстоює марку люксового автомобіля. Вартість Maybach в базовій комплектації: 472 000 [[євро]] за [[Maybach 57]], 679 000 [[євро]] за [[Maybach 62]], і за [[Maybach 62 S landaulet]] доведеться викласти близько 728 000 [[євро]] (ціни приведені на 07.10.2009&nbsp;р.). Maybach&nbsp;— це ексклюзив, попит на такі машини в благополучні роки завжди випереджає пропозицію. Проте, у зв'язку з кризою, продажі різко впали і в 2012 році компанія була ліквідована через низькі продажі авто.[[Файл:Maybach 57S IAA 2005.jpg|thumb|Maybach 57S]]
 
=== ===
[[Файл:Excelero.jpg|thumb|[[Maybach Exelero]]|left]]
Рядок 189 ⟶ 190:
 
== Ціни ==
Ціни на автомобілі Майбах у [[2009]] році.
* [[Maybach 57]] &nbsp;— $ 344,000
* [[Maybach 57 S]] &nbsp;— $ 381,000
* [[Maybach 62]] &nbsp;— $ 394,000
* [[Maybach 62 S]] &nbsp;— $ 430,000
* [[Maybach Landaulet]] &nbsp;— € 900,000 ($ 1,350,000)
* [[Maybach 57 Zeppelin]] &nbsp;— € 406,000 ($ 580,000)
* [[Maybach 62 Zeppelin]]— € 473,200 ($ 677,000)<ref>[http://autoreview.belproject.com/item/902 Maybach Zeppelin: resurrection of the dead]</ref>
 
Рядок 217 ⟶ 218:
 
=== До 1945 року ===
* [[1919]] &nbsp;— [[Maybach W1]]
* [[1921]] &nbsp;— [[Maybach W3]]
* [[1926]] &nbsp;— [[Maybach W5]]
* [[1929]] &nbsp;— [[Maybach 12]]
** [[Maybach W6]]
* [[1930]] &nbsp;— [[Maybach DSH]]
* [[1930]] &nbsp;— [[Maybach Zeppelin DS 7|Maybach DS7 Zeppelin]]
* [[1931]] &nbsp;— [[Maybach Zeppelin DS 8|Maybach DS8 Zeppelin]]
* [[1935]] &nbsp;— [[Maybach SW35]]
* [[1936]] &nbsp;— [[Maybach SW38]]
* [[1939]] &nbsp;— [[Maybach SW42]]
 
=== Двигуни ===
Рядок 236 ⟶ 237:
 
=== Після 2002 року ===
* [[20092002]] &nbsp;— [[Maybach 57 і 62|Maybach 62 Zeppelin]]▼
 
* [[20022005]] &nbsp;— [[Maybach 57 і 62Exelero]]
* [[2005]] &nbsp;— [[Maybach Exelero57 і 62|Maybach 57S]]
* [[20052006]] &nbsp;— [[Maybach 57 і 62|Maybach 57S62S]]
* [[20062007]] &nbsp;— [[Maybach 57 і 62|Maybach 62S62 Landaulet]]
* [[20072009]] &nbsp;— [[Maybach 57 і 62|Maybach 6257 LandauletZeppelin]]
* [[2009]] &nbsp;— [[Maybach 57 і 62|Maybach 5762 Zeppelin]]
▲* [[2009]] — [[Maybach 57 і 62|Maybach 62 Zeppelin]]
 
== Див. також ==
Рядок 254:
* Harry Niemann: ''Karl Maybach seine Motoren und Automobile''. Motorbuch, Stuttgart 2004, ISBN 3-613-02457-8
* Gerhard Mirsching: ''Maybach-Karosserien aus Ravensburg''. Gessler, Friedrichshafen 2001, ISBN 3-86136-064-0
* Hans-Jürgen Reuß: ''100 Jahre MTU Friedrichshafen. Ein Jahrhundert Antriebstechnik zu Wasser, zu Lande und in der Luft''. In: ''Hansa, International Maritime Journal'', Heft 3/2009, S. 40–45. Schiffahrts-Verlag »Hansa«Hansa» C. Schroedter, Hamburg 2009, ISSN 0017-7504
 
== Примітки ==
{{Reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://www.maybach-manufaktur.com Офіційний сайт компанії]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Maybach