Метод молекулярних орбіталей: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 56:
Молекулярних орбіталей обчислюють більше, ніж необхідно для побудови слейтерівського детермінанту. Найнижчі за орбітальними енергіями, які входять до детермінанту, називають ''заповненими'' (однократно чи двократно, залежно від того, один раз чи двічі вони входять до детермінанту), всі інші називають ''віртуальними''.
 
== Кореляційні діаграми і [[орбітальна симетрія]] ==
Гунд, Маллікен вивчали двохатомні молекули при зміні відстані між ядрами в діапазоні від нескінченної (ізольовані атоми) до нульової (т.зв. об'єднаний атом). Для двох чи навіть трьох точок цього діапазону (ізольовані атоми, двохатомнадвоатомна молекула з рівноважною довжиною зв'язку, об'єднаний атом) були відомі електронні спектри, саме це дозволило виконати аналіз та узагальнення. ''Кореляційні діаграми'' показують, як змінюється енергія орбіталі при зміні міжатомної відстані, які орбіталі переходять одна в одну. В сукупності із ''правилом збереження орбітальної симетрії'' (збереження симетрії молекули при її деформації веде до збереження типів симетрії молекулярних орбіталей) та ''правилом неперетинання'' (криві орбітальних енергій для орбіталей однакової симетрії на кореляційних діаграмах не перетинаються) такий підхід дозволив пояснити певні закономірності органічних реакцій (див. [[Правило Вудворда-Хофмана]]).
 
Саме орбітальна симетрія та принцип її збереження дозволяє класифікувати ковалентні зв'язки на [[Сігма-зв'язок|σ-тип]] та [[π-зв'язок|π-тип]]. Останній відіграє велику роль в поясненні реакційної здатності органічних сполук, див. концепції спряження, [[ароматичність|ароматичності]] тощо. Також на теорії симетрії ([[Теорія груп|теорії груп]]) ґрунтуються такі моделі будови комплексних сполук, як теорія кристалічного поля та теорія поля лігандів.