Хувахштра: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
За Геродотом ''Увахшатра'' був сином царя ''Фраорта'' ({{lang-el|Φραόρτης}}). Порівнюючи повідомлення Геродота з епіграфічними пам'ятками Асирії дослідники прийшли до висновку, що згаданий Геродотом ''Фраорт'' відповідає царю ''[[Хшатріта|Хшатріті]]'' ([[мідійська мова|мід.]] ''Xšaϑrita''), який очолив мідійські племена під час їхнього повстання проти асирійців у 674—672 рр. до н. е., ймовірно був або батьком, або дідом ''Увахшатри'', вирогідно, й був першим з племених царів, який об'єднав принаймні декілька мідійських племен у єдине Мідійське царство. Не виключено, що він був нащадком ''[[Даюкку|Дайяка]]'', але, можливо, це пізня міфологічна традиція.
 
За хронологією І.&nbsp;М.&nbsp;Дьяконова ''КшатрітаХшатріта'' помер чи загинув у наслідок скіфської навали до Закавказзя 653—652&nbsp;рр. до н.&nbsp;е. (якщо припустити, що ''Увахшатра'' наслідував беспосередньо йому, то, ймовірно він очолив Мідійське царство будучи неповнолітнім); й 625&nbsp;р. до н.&nbsp;е. ''Увахшатра'' позбувся влади скіфів&nbsp;— він запросив вождів скіфів на бенкет і напоїв їх, а потім наказав всіх вбити. З цього часу скіфський фактор у Закавказзі втратив свою чинність. Отже, І.&nbsp;М.&nbsp;Дьяконов дотримується геродотової хронології, дещо коригуючи її.<ref>{{ref-ru}} Дьяконов И.&nbsp;М.&nbsp;История Мидии. Фил. Фак. СПбГУ, СПб, 2008</ref>
 
Наразі більш поширене не геродотова хронологія, а хронологія, яку було укладено в процесі порівняння багатьох джерел&nbsp;— іудейських (Біблія), вавілонських (т.з. хроніка Гедда) тощо, за якою навала скіфів Мадія на Азію до Палестини відбулася близько/до 627/6 р. до н.&nbsp;е., а, принаймні, у 615&nbsp;р. до н.&nbsp;е. скіфів на теренах Закавказзя як вагомої військової сили вже не було.<ref>{{ref-ru}} А.&nbsp;И.&nbsp;Иванчик. Накануне колонизации. Северное Причерноморье и степные кочевники VIII—VII&nbsp;вв. до н. э. в античной литературной традиции: фольклор, литература и история. Москва, Берлин, «Палеограф», 2005.</ref>