Левицький Кость Антонович: відмінності між версіями

| батько =

| мати =

| чоловік =

| діти =

| нагороди =

| автограф =

[[Доктор наук|Доктор]] '''Кость Антонович Леви́цький''' ({{н}} [[18 листопада]] [[1859]], [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]], [[Станіславський повіт]], [[Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австро-Угорщина]] &nbsp;— {{†}} [[12 листопада]] [[1941]], [[Львів]])&nbsp;— український державний діяч, один із найвизначніших політичних діячів [[Галичина|Галичини]] кінця [[XIX століття]]&nbsp;— першої половини [[20 століття |XX століття]]. Співзасновник [[УНДП]]. З листопада [[1918]]&nbsp;р.-&nbsp;— голова Державного секретаріату [[ЗУНР]], потім&nbsp;— голова комісії з виборчої реформи при уряді. У липні [[1941]] засновник, голова [[Українська Національна Рада у Львові|Національної Ради у Львові]]. [[Зять]] академіка ПАН [[Огоновський Омелян Михайлович|Омеляна Огоновського]],<ref>[http://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:601716 Омелян Огоновський нар. 3 серпня 1832, пом. 28 жовтня 1894 / Родовід]</ref> дядько [[Огоновський Любомир|Любомира Огоновського]].<ref>''[[Гуцуляк Михайло|Михайло Гуцуляк]].'' Перший листопад 1918 на Західних землях України. &nbsp;— Київ: Либідь, 1993. &nbsp;— 408 с.: іл. &nbsp;— С. 27. &nbsp;— ISBN 5-325-00302-X</ref>

Народився 18 листопада 1859 у містечку [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]] (тепер районний центр Івано-Франківської області) в сім'ї [[священик]]а [[УГКЦ]], [[шляхтич]]а гербу «[[Роґаля]]» о. Антіна Левицького (1832–19091832—1909, Нижнів<ref>''Dmytro Blazejowskyj''. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832–19441832—1944).&nbsp;— Kyiv: KM Akademia, 2004.&nbsp;— 570 s.&nbsp;— S. 249.&nbsp;— ISBN 966-518-225-0</ref>)&nbsp;— пароха [[Нижнів|Нижнева]]<ref>''М. Литвин, К. Науменко.'' Історія ЗУНР.&nbsp;— Львів: Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— 368 с.: іл.&nbsp;— С. 77.&nbsp;— ISBN 5-7707-7867-9</ref>. Після закінчення 1878&nbsp;р. Станіславівської гімназії навчався на правничих факультетах [[Львівський університет|Львівського]] та [[Віденський університет|Віденського університетів]]. [[1884]] року склав докторат, [[1890]] року відкрив [[адвокат]]ську канцелярію у Львові.

Був людиною невичерпної громадської енергії: обирали заступником голови [[Академічне братство|«Академічного братства»]], активним діячем першого товариства українських правників «Кружок правничий» (1881), співзасновником, провідним діячем товариства українських ремісників «Зоря», «[[Народна торгівля (кооператив)|Народної торгівлі]]» (1883), страхового товариства «[[Дністер (страхова компанія)|Дністер]]» (1891), [[Краєвий Союз Ревізійний|«Краєвого союзу ревізійного»]] (1904), «Земельного банку гіпотечного» (1910), директором [[Краєвий Союз Кредитовий|«Краєвого союзу кредитового»]] (1898–19391898—1939), засідав в управі «[[Просвіта (товариство)|Просвіти]]».

Видатний політик: співзасновник і секретар «[[Народна Рада (політична організація)|Народної Ради]]», член президії та президент Народного комітету [[УНДП|Української національно-демократичної партії]], депутат Палати Послів австрійського парламенту (1907–19181907—1918) та [[Галицький крайовий сейм|Галицького сейму]] (1908–19131908—1913 роки, від IV курії округу Рогатин; входив до складу «Українсько-руського соймового клубу», заступник голови у 1908–19091908—1909 роках, його голова у 1910-13 роках<ref>''І. Чорновол.'' 199 депутатів Галицького сейму… С. 103–104103—104</ref>); 1913–19141913—1914 роки&nbsp;— від IV курії округу Жидачів), президент (голова<ref>''І. Чорновол.'' 199 депутатів Галицького сейму… С. 114</ref>) «[[Український соймовий клуб|Українського соймового клюбу]]» в Галицькому сеймі (1913–19141913—1914 років<ref>''І. Чорновол.'' 199 депутатів Галицького сейму… С. 114–115114—115</ref>), президент українського клубу в австрійському парламенті (1910–19161910—1916). Очолюючи боротьбу українських парламентарів за український університет і реформу виборчої ординації до Галицького сейму, став одним із найавторитетніших українських політиків. На початку I світової війни очолив [[Головна Українська Рада|Головну Українську Раду]], згодом [[Загальна Українська Рада|Загальну Українську Раду]]&nbsp;— координаційний орган&nbsp; українських партій.

У міжвоєнний період входив до Центрального комітету Українського національно-демократичного об'єднання; вирішальної ролі в політиці вже не відігравав. Працював на посадах директора «[[Центробанк (Крайовий Союз Кредитовий)|Центробанку]]», очолював Союз українських адвокатів, входив до складу Навчальної ради адвокатів Польщі. Проявив себе як історик&nbsp;— автор «Історії політичної думки галицьких українців 1848–19141848—1914&nbsp;рр.» (1926), «Історії визвольних змагань галицьких українців у часи світової війни 1914–19181914—1918&nbsp;рр.» (1928–19301928—1930), «Великий зрив» (1931) тощо «Історію політичної думки галицьких українців» досі вважають основною працею з історії українського національного руху XIX&nbsp;ст.

* [http://www.pseudology.org/eneida/Levycky_IstPolitDumkyGal_1848_1914a.pdf Історія політичної думки галицьких українців 1848–19141848—1914] (1926)

* Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914–19181914—1918&nbsp;рр. (1928)

* [http://gazeta.lviv.ua/articles/2008/10/30/35510/. ''Микола Литвин.'' Прем'єр Кость Левицький (1-а частина) // Львівська Газета. &nbsp;— 2008. &nbsp;— 30 жовт.]

* [http://gazeta.lviv.ua/articles/2008/10/31/35612/ ''Микола Литвин.'' Прем'єр Кость Левицький (2-а частина) // Львівська Газета. &nbsp;— 2008. &nbsp;— 31 жовт.]

* ''І. Чорновол.'' 199 депутатів Галицького сейму. &nbsp;— Львів: Тріада плюс, 2010. &nbsp;— 228 с.; іл. &nbsp;— («Львівська сотня»). &nbsp;— С. 113–115113—115, 152.