Петер Дебай: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Додав звук. Пора змінювати назву статті |
||
Рядок 17:
| примітки =
}}
{{НобелівськаПремія}}'''Петер Джозеф Вільям Дебай''' (Петрус Йозефус Вільгельмус Дебйо; {{lang-nl|Petrus Josephus Wilhelmus Debije}}, {{lang-en|Peter Debye}}<ref>[http://uk.forvo.com/search/Petrus%20Josephus%20Wilhelmus%20Debije/ Сайт «Forvo» з автентичною вимовою цього імені та прізвища]</ref>; [[24 березня]] [[1884]], [[Маастрихт]] — [[2 листопада]] [[1966]], [[Ітака (Нью-Йорк)|Ітака]], [[США]]) — [[Нідерланди|нідерландський]] [[фізична хімія|фізико-хімік]], лауреат [[Нобелівська премія з хімії|Нобелівської премії з хімії]] за [[1936]] рік.
З іменем Дебая пов'язана низка визначних досягнень в теоретичній й експериментальній фізиці, фізичній хімії, математиці — він запропонував модель [[Модель Дебая|твердого тіла]], на основі якої пояснив поведінку [[питома теплоємність|питомої теплоємності]] за низьких температур (характерна температура, нижче за яку істотного значення набувають [[Квантовий ефект|квантові ефекти]], отримала назву [[Температура Дебая|температури Дебая]]), теоретично описав вплив теплових коливань [[Кристалічна ґратка|кристалічної ґратки]] на [[Бреггівська дифракція|дифракцію рентгенівських променів]] ([[фактор Дебая — Валлера|фактор Дебая — Валлера]]), спільно з [[Пауль Шеррер|Паулем Шеррером]] розробив [[Метод Дебая — Шеррера|порошковий метод]] [[Рентгеноструктурний аналіз|рентгеноструктурного аналізу]] і використав методи рентгенівського розсіювання для дослідження структури рідин та окремих молекул, вперше спостерігав дифракцію світла на ультразвуці і використав метод розсіювання світла для дослідження структури молекул (зокрема полімерів), розвинув дипольну теорію [[діелектрик]]ів, на основі якої пояснив їхні дисперсійні властивості і деякі аспекти міжмолекулярних взаємодій, разом із [[Еріх Гюккель|Еріхом Гюккелем]] розробив теорію слабких розчинів сильних електролітів. Серед інших досягнень Дебая також розробка методу перевалу для обчислення деяких інтегралів спеціального вигляду, новий спосіб виведення формули Планка, створення квантової теорії нормального [[Ефект Зеемана|ефекту Зеемана]], теоретичне обґрунтування [[Комптонівське розсіювання|ефекту Комптона]], винайдення нового способу досягнення низьких температур методом [[адіабатичне розмагнічування|адіабатичного розмагнічування]].
| |||