Управління Верховного комісара ООН у справах біженців: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м орфографія, replaced: Агенств → Агентств (2) |
|||
Рядок 5:
== Історія ==
Невдовзі після підписання в '''1951''' році '''Конвенції про статус біженців''' стало зрозуміло, що у випадку біженців не можливо обмежуватися лише територією Європи. У '''1957''' р. УВКБ ООН долучилося до роботи з китайськими біженцями в Гонконзі, а також з алжирськими біженцями, які опинилися у Марокко та Тунісі в результаті [[Алжирська війна|війни Алжиру]] за незалежність. Ці дії відзначили впровадження ширшого, більш глобального [[мандат]]у УВКБ ООН у справі захисту біженців та гуманітарної допомоги.
Деколонізація '''1960-х'''рр. викликала великий рух біженців в Африці, що стало серйозним викликом, який продовжував змінювати мандат УВКБ ООН. На відміну від європейської кризи біженців після Другої світової війни, для ситуації в Африці не існувало довгострокових рішень. Багато людей, що залишали свою країну, знаходили нестабільність в іншій. Вже до кінця декади дві третини бюджету УВКБ ООН були зосереджені у операціях в Африці.
У '''1970-х'''рр. УВКБ ООН працювало з біженцями зі східного Пакистану в Індії (невдовзі перед утворенням [[Бангладеш
У '''1980-х'''рр. багато країн, що підписали Конвенцію, відмовилися переселяти біженців у зв’язку зі значним зростанням їх кількості. Часто біженцями ставали в результаті міжетнічних конфліктів в новоутворених країнах. Таким чином навіть «незначні» конфлікти породжували велику кількість [[переміщені особи|переміщених осіб]]. УВКБ ООН стало більше долучатися до програм допомоги в таборах біженців, часто розташованих у ворожому середовищі.
Рядок 25:
УВКБ ООН сприяє поширенню міжнародних угод стосовно біженців та наглядає за дотриманням урядами міжнародного права про біженців. Його персонал працює у різноманітних місцях – від столичних міст до віддалених таборів та прикордонних зон – намагаючись надати вищезгаданий захист та мінімізувати загрозу насильства, у тому числі сексуального, жертвами котрого стають багато біженців навіть у країнах, що надають притулок.
Мандат УВКБ ООН розширювався, щоб охопити крім біженців, ще й інші групи, такі як шукачі статусу біженця, біженці, що повертаються на батьківщину, та окремі категорії з близько 20-25 мільйонів людей, що переміщені в межах своїх країн та офіційно визнані "внутрішньо переміщеними особами".<ref>http://www.unhcr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=354:scho-take-uvkb-oon&catid=32&Itemid=289&lang=uk</ref>
Рядок 32:
* 15,6 мільйонів внутрішньо переміщених осіб;
* 10 мільйонів [[біженці
* 2,5 мільйона [[Репатріація|репатріантів]];
* 6,5 мільйонів [[апатрид|осіб без громадянства]];
Рядок 56:
== Посли доброї волі ==
УВКБ ООН почало працювати з Послами доброї волі на початку 1980-х років, коли Річард Бартон та Джеймс Мейсон першими отримали право робити заяви для мас-медіа та публічно виступати з питань біженців. Сьогодні п’ять Послів доброї волі з різним професійним та особистим досвідом використовують свої таланти та час для здійснення благородної місії:
* Барбара Хендрікс (призначена у 1987 р.)
Рядок 71:
==== Проекти, фінансовані Європейським Союзом ====
УВКБ ООН реалізує '''Проекти Місцевої інтеграції біженців''' та '''Регіональної програми захисту''', фінансовані [[Європейський Союз|Європейським Союзом]] у Білорусі, Молдові та Україні.
''<big>Проект Місцевої інтеграції біженців</big>''
Рядок 83 ⟶ 81:
* допомога урядам та організаціям, які підтримують біженців, у вирішенні їх проблем та у їх інтеграції;
* а також створення сприятливих умов з реальними можливостями інтегруватися в місцеве суспільство для визнаних біженців, осіб, які користуються додатковим захистом у Молдові та Білорусі, та нещодавно натуралізованих біженців, які нещодавно отримали громадянство України.
''<big>Проект Регіональної програми захисту</big>''
Рядок 91 ⟶ 88:
==== Мандат безгромадянства ====
Хоча основний фокус роботи УВКБ ООН це допомога та захист біженців, організації було також надано мандат працювати з урядами для запобігання безгромадянства, вирішення вже наявних ситуацій та захисту прав осіб без громадянства.
В Україні роль УВКБ ООН поширюється також на раніше депортованих осіб. У 1996 р. уряд України запросив УВКБ ООН для надання допомоги у відновленні інтеграції колишніх '''депортованих осіб''', які повернулися до Криму. УВКБ ООН відреагував на це запуском масштабних кампаній по отриманню громадянства, працевлаштуванню, відновленню житла та вихованню толерантності. Допомога УВКБ ООН в обсязі 5,3 млн доларів США за останні одинадцять років по реінтеграції тих, хто повернувся до Криму, є найбільшою комплексною програмою, пов'язаною з запобіганням і скорочення безгромадянства, які УВКБ ООН реалізувало досі у світі.<ref>http://www.unhcr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=355:uvkb-oon-u-bilorusi-moldovi-ta-ukraiini&catid=32&Itemid=289&lang=uk</ref>
Рядок 103 ⟶ 100:
* [http://www.unhcr.org.ua/index.php?lang=uk Офіційний веб-сайт Регіонального Представництва УВКБ ООН у Білорусі, Молдові та Україні]
{{UN-stub}}▼
{{Нобелівська премія миру}}
{{Бібліоінформація}}
Рядок 110 ⟶ 106:
[[Категорія:ООН]]
[[Категорія:Біженці]]
▲{{UN-stub}}
| |||