Боднарів (Калуський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 49:
Згадується село 20 жовтня 1466 року в книгах галицького суду <ref>[http://polona.pl/item/665606/167/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.314, №3316] {{ref-la}}</ref>.
 
В 1578 році в селі було 2 великі землевласники: Беднарські мали 4 лани (72 га) оброблюваних земель, Сулятицькі — 1 лан (18 га).<ref>Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 92 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.</ref>
 
1 січня 1875 року введена в дію [[Залізниця Ерцгерцога Альбрехта]] і відкрита [[Боднарів (станція)|станція Боднарів]].
 
Боднарів був сільською ґміною [[Станіславський повіт|Станіславського повіту]] [[Станіславське воєводство|Станіславського вооєводства]] [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської республіки]], а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року — адміністративний центр [[ґміна Беднарув|ґміни Беднарув]] того ж повіту. В селі розміщувався відділок (постерунок) поліції, котрому підлягали також села [[Бринь]], [[Майдан (Тисменицький район)|Майдан]], [[Височанка]] і присілки Гутиська і Луквиця, а з 15 липня 1935 року — вся територія ґміни (9 сіл і присілки Гутиська, Зигмунтівка, Клепки, Комарівка, Луквиця, Остоя). Адміністрація ґміни і поліція вели насильну [[полонізація|полонізацію]]<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/articles/2015/10/19/42465/view Вибори 1939 року: під керівництвом і спостереженням польської поліції на українській землі]</ref>. Селяни протиставили згуртування і підйом національної свідомості, проти чого влада кинула всі сили: звільняли з роботи<ref>Івано-Франківський обласний державний архів, ф. 120, о. 1, спр. 22, арк. 48</ref>, ув’язнювали<ref>Івано-Франківський обласний державний архів, ф. 120, о. 1, спр. 27, арк.96, 139</ref>, забороняли українські громадські організації<ref>Івано-Франківський обласний державний архів, ф. 120, о. 1, спр. 27, арк.146-150</ref>.