Януш Тишкевич: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 44:
== Біографія ==
Син власника [[Ходорів|Ходорова]] початку 17 ст. графа Федора (Фредерика) Тишкевича-Логойського<ref>{{SgKP|I|610|Chodorów}} — S. 610. {{ref-pl}}</ref> та його дружини княжни Софії [[Заславські|Заславської]].
Комісар Речі Посполитої для укладення домовленостей: з козаками у 1623 та 1625 ([[Куруківський договір]]<ref name="O1">Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 398—399. ISBN 5-319-01072-9</ref>) роках, з московитами у 1632-у.
Рядок 50:
У [[1627]] р. заснував в м. [[Бердичів]] монастир «босих кармелітів» і подарував йому чудотворний образ Божої матері, який здавна зберігався в будинку його предків. В грамоті на заснування монастиря, на спорудження при ньому [[кляштор]]у [[Бердичів]] вперше називається містечком. В [[1630]] р. Януш Тишкевич дарує замок католицькому ордену «босих кармелітів» під розташування кляштора тa в основу монастирського господарства.
1630 року при ньому було зруйновано православну церкву [[Київський замок|Київського замку]] для будівництва костелу.<ref>В. Щербак. Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648—1654 рр. — К.: Наукова думка, 1989. — 128 с. — С. 9. — ISBN 5-12-000672-8. (в обкл.)</ref>
1633 року разом з гетьманом польним коронним [[Мартин Казановський|Марціном Казановським]] надали кошти для робіт з будівництва [[Костел Успіння Богородиці (Теребовля)|Костелу Успіння Богородиці та кляштору]] в [[Теребовля|Теребовли]].<ref>''А. Betlej.'' Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. — tom 17. — 508 s., 806 il. — S. 356. — ISBN 978-83-89273-71-0. {{ref-pl}}</ref>
У 1636 році напав на маєтності тещі. Потім вона подала позов до Галицького земського суду на зятя стосовно нищення ним міст [[Язлівець]], [[Городок]], [[Заліщики (значення)|Заліщики]], [[Чернелиця]] (також [[Чернелицький замок|місцевого замку]]).<ref>Віталій Нагірний (Ягеллонський університет). Початок та основні етапи будівництва замку // Чернелицький замок… — С. 33.</ref>
[[1643]] року за 18 км від Бердичева в Богданівському лісі була ставка [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]] (до нині ліс називається Богданівським). В червні 1648 р. війська під керівництвом соратника Богдана Хмельницького [[Максим Кривоніс|Максима Кривоноса]], які направлялись на [[Зборів]], завдали цілий ряд ударів військам під проводом [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]] (серед них були тисячі солдатів Януша Тишкевича з Бердичівського гарнізону), звільнили ряд населених пунктів Житомирщини: [[Бердичів]], [[Бистрик (Бердичівський район)|Бистрик]], [[П'ятка|П'ятку]], [[Чуднів]] та інші.
Рядок 70:
Посади: [[київські воєводи|воєвода]] та генеральний староста київського краю (близько 1630 р.), староста [[житомир]]ський, [[снятин]]ський.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/tyszkiewiczowie03.html Tyszkiewiczowie (03)] {{ref-pl}}</ref>
Учасник битв Хмельниччини, зокрема, [[Битва під Костянтиновом|під Костянтиновом]] ([[росолівці|Росолівцями]]), [[битва під Пилявцями|під Пилявцями]] (розпочав бій<ref>Дмитро Вирський. Анонімний «[[Катафалк рицерський]]» (1650 р.) про початок козацької революції (кампанія 1648 р.) // [[Український історичний журнал]] № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 178. — ISSN 0130-5247.</ref>). Помер в [[Ґміна Ужендув|Ужендові]] під час повернення з коронаційного сейму.<ref>Там же. — С. 183.</ref> Король та пани взнали про смерть воєводи 26 лютого.<ref>''[[Новицький Іван Петрович|Новицький Іван]]''. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 356. — ISBN 5-319-01072-9. {{ref-ru}}
== Сім'я ==
| |||