Папська булла: відмінності між версіями

Спочатку папська булла була найпоширенішим публічним [[папа римський|папським документом]], але після XV &nbsp;ст. вона використовується лише з формальних або урочистих приводів. В сучасній науці [[термін]] ''булла'' відноситься до будь-якого докладного папського документу, що виданий у формі декрету або привілеї та для деяких менш докладних, виданих у формі листа.<br />

Булла почала використовуватись приблизно з VI &nbsp;ст., але сама назва не мала поширення до середини XIII ст, коли такий термін почав використовуватись для внутрішніх потреб папської канцелярії. Назва стає офіційною з XV &nbsp;ст., коли один з відділів [[Апостольська канцелярія|Папської канцелярії]] отримує назву ''registrum bullarum'' ({{lang-la|регістр булл}}).<br />

Булла починається з рядка в якому міститься ім'я папи, його [[титул]] ''episcopus servus servorum Dei'' і далі йдуть декілька виділених слів з тексту, що будуть вважатися назвою булли (так само, як і в інших документах).<br />

Сам текст не має ніякого формального зразка для його написання. В кінці використовується ''datum'', що складається з числа місяця, року [[понтифікат]]у, назви місця де документ був виданий, підписів та печатки.<br />

В урочистих випадках [[папа римський|папа]] підписує буллу сам, використовуючи формулу&nbsp;— ''Ego N. Catholicae Ecclesiae Episcopus'' (Я, ім'я, Єпископ Католицької (Вселенської) церкви). Після його підпису йдуте монограмма з підписів свідків і печатка. В більшості випадків буллу підписує член [[Римська Курія|Римської курії]], зазвичай [[Державний секретар Святого Престолу|кардинал-державний секретар]].<br />

В основному булла робилась з [[метал]]у, найчастіше зі [[свинець|свинцю]], але в найурочистіших випадках використовувалося [[золото]] (за прикладом [[Візантія|Візантіі]]). На ній зображуються засновники церкви Риму&nbsp;— святі Петро і Павло з написами '''S'''anctus '''PA'''ulus і '''S'''anctus '''PE'''trus. На зворотній стороні пишеться ім'я папи, що видав документ. Печатка приєднувалась до документа шнурами з простої коноплі (для листів, що стосувалися правосуддя або покарань) і червоного та жовтого шовку (якщо вони стосувалися милості). Сама назва печатки з'явилася через те, що стародавнім оглядачам вона нагадувала своєю формою бульбашку на воді ({{lang-la|bullire}}&nbsp;— кипіти).<br />

В кінці XVIII &nbsp;ст. металева булла була замінена штампом червоних чорнил із зображенням святих [[Петро (апостол)|Петра]] і [[Павло (апостол)|Павла]] та ім'ям правлячого понтифіка навкруги нього. Але для найбільш формальних булл залишається форма металевої печатки&nbsp;— наприклад, булла папи [[Іоанн ХХІІІ (папа римський)|Іоанна ХХІІІ]] ''Humanae salutis'' ([[25 грудня]] [[1961]]), якою скликався [[Другий Ватиканський собор]].

|На честь [[інки|інкської]] знаті і метисів суспільства єзуїтів міста [[Куско]] ([[Перу]]), заснованого Бласом Валера. Єдина в історії булла, написана не тільки на латині, але і на іншій мові -&nbsp;— [[кечуа (мова)|кечуа]].

* [[Золота булла]]

* [http://www.britannica.com/eb/article-9018023/bull "«Bull"» в ''Encyclopedia Britannica''].