Передмістя (Чортківський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 37:
{{Otheruses|Передмістя (значення){{!}}Передмістя}}
'''Передмі́стя''' — [[село]] [[Бучацький район|Бучацького району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Розташоване на півдні району, на [[ріка|річці]] [[Потічок (річка)|Потічок]]. Центр сільської ради, якій підпорядковане село [[Малі Заліщики]].<ref>''Б. Таняк, В. Уніят'' Передмістя… — С. 48.</ref>
Населення 359 осіб (2007 р.).
Рядок 47:
=== Середньовіччя ===
За даними, наведеними в «[[Географічний словник Королівства Польського|Географічному словнику Королівства Польського]]», метричні книги села мали записи, починаючи з 1721 року.<ref name="Г8">{{SgKP|IX|138|Przedmieście}}… — S. 138.</ref>
Рядок 53:
=== В складі Австрійської імперії, Австро-Угорщини (з 1867 р.) ===
Власником маєтку в селі був [[граф]] Владислав
1880 року діяла [[УГКЦ|греко-католицька]] церква Св. Михайла — філіяльна від церкви у Язловці. Храм був дерев'яним.<ref name="Г8"
Перед [[перша світова війна|І-ю світовою війною]] діяла філія товариства «[[Просвіта]]». 1908 року філія налічувала 116 членів, бібліотека — 137 книжок, мала крамницю. Голова філії — Максим Лоґуш.<ref>''В. Колцьо.'' Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // [[Бучач і Бучаччина]]… С. 257</ref>
Рядок 66:
Переписи:
<br/>[[1841]] р. в селі проживало 256 українців.
<br/>[[1880]] р.: всього — 579 жителів. з них: 471 (81,3 %) українець, 78 (13,5 %) поляків, 30 (5,2 %) жидів.
<br/>[[1900]] р.: всього — 738 жителів. з них: 604 (81,9 %) українці, 77 (10,4 %) поляків, 57 (7,7 %) жидів.
На заробітки виїжджали: до [[Німеччина|Німеччини]], [[США]], [[Канада|Канади]], [[Боснія|Боснії]].
Рядок 78:
=== Період Української Революції ===
В роках визвольної війни
=== В складі ІІ Речі Посполитої ===
Рядок 95:
Мешкальних домів: [[1921]] р. — 111, [[1931]] р. — 204.<ref>Омелян Лоґуш. Калейдоскоп минулого. Передмістя… С. 616</ref>
<br/>Перепис [[1921]] р.: всього — 741 жителів, з них: 396 (53,4 %) українців, 345 (46,6 %) поляків; греко-католиків — 492, римокатоликів 241, юдеїв — 8.
<br/>Перепис [[1921]] р.: всього — 741 жителів, [[1931]] р.: всього 979 жителів.<ref>''E. Nowak'' (автор), ''A. S. Czyż, В. Gutowski.'' (редактори). Cmentarze dawnego powiatu buczackiego.— Warszawa, 2012.— 796 s., 155 il.— S. 637. {{ref-pl}}</ref>
<br/>Перепис [[1939]] р.: всього — 1060 жителів, з них: 920 (87,0 %) українців, 130 (12,2 %) поляків, 10 (0,8 %) [[жид]]ів.
=== «Совіти» ===
Після приходу других «совітів»:
* частина мешканців були репресовані:
** Дідух Антон, Дідух Михайло (вояк УПА, заарештований НКВД 1944 р., загинув у тюрмі Чорткова 1945 р.), Коженьовська Евгенія, Лоґуш Григорій (закатований у тюрмі [[Чортків|Чорткова]] 1940 року), Павлишин Теодозія, Лоґуш Дмитро Іванович, Пастушак Ієронім (розстріляний без суду 20 липня 1941 р. в тюрмі [[Умань|Умані]]), Ралько Ганна, Ралько Дмитро.<ref>''О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал'' (упорядники). Реабілітовані історією. Тернопільська область.— Тернопіль: Збруч, 2008.— 728 с.— С.
* церкву було перетворено на магазин збіжжя.
<br/>Частина жителів еміґрували (зокрема, [[Логуш Омелян Іванович|Омелян Лоґуш]] — член проводу [[ОУНР|ОУН(б)]]).
Рядок 154:
{{Портал|Тернопільщина}}
* [http://zhnyborody.te.ua/ «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»]
* {{SgKP|IX|137|Przedmieście}} — S.
{{Бучацький район}}
| |||