Бобові: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
м оформлення
Рядок 28:
 
== Будова квітки ==
[[FileФайл:Structura floris fabacearum per exemplum Wisteriae sinensis (lingua Ukraina).jpg|міні|ліворуч|Будова квітки бобових на прикладі Wisteria sinensis. Одну пелюстку видалено|260x260px]]
 
Для типових представників родини (бобових підродини [[Метеликові]]) характерний своєрідний метеликовий тип квітки. Він [[Квітка|зигоморфний]] (тобто з єдиною [[вісь симетрії|віссю симетрії]], складається з п'яти пелюсток, кожна з яких має власну назву:
* '''Вітрило''' або прапор (''vexillum'')  — верхня, найбільша пелюстка, зазвичай яскраво забарвлена. Окремі частини пелюстки мають власні назви: верхня широка  — ''вигин'', нижня вузька  — ''нігтик''.
* '''Весла''' або крила (''alae'')  — дві бокових вужчих пелюстки
* '''Човник''' або кіль (''саrinacarina'')  — дві нижніх пелюстки, злиплених або зрощених крайками у верхній половині. Усередині човника знаходяться тичинки та [[гінецей]]. У деяких рослин, наприклад, [[Кліторія|кліторії]] (''Clitoria''), [[квітконіжка]] перекручена на 180 градусів, тому весла з човником знаходяться не у нижній частині вінчика, а у верхній.
Чашочка ([[квітколоже]]) у рослин з таким типом квітки  — п'ятичасткова неспадна.
 
== Систематика ==
Бобові поділяють на 3 підродини: [[Мімозові]] (''Mimosoideae''), [[Цезальпінієві]] (''Caesalpinioideae'') і [[Метеликові]] (''Papilionoideae''), які ряд авторів вважає за окремі родини, об'єднуючи їх в порядок Leguminosales. Бобові відомі з крейдяного періоду; в Україні рештки їх знайдено в еоценових відкладах Середнього Придніпров'я і в сарматських відкладах Причорномор'я. Філогенетично бобові через підродину мімозових тісно зв'язані з підродиною ''Spiraeoideae'' родини розоцвітих.
 
== В Україні ==
В Україні росте близько 310 видів, які становлять майже 6&nbsp;% видів дикоростучої флори країни. Бобові мають велике господарське значення. Серед них є чимало багатих на білкові речовини та вітаміни харчових рослин ([[квасоля]], [[горох]], [[боби]], [[сочевиця]], [[арахіс]] та ін.) та кормових (види [[люцерна|люцерни]], [[конюшина|конюшини]], еспарцету, чини, горошку та ін.). Бобові культури&nbsp;— горох, квасоля, боби&nbsp;— вирізняються високим вмістом білка і по поживності прирівнюються до м'яса, а по калорійності перевершують багато овочевих культур<ref name="Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Попович, Б.&nbsp;К.&nbsp;Гапоненко, Н.&nbsp;М.&nbsp;Коваль и др.; Под ред. Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Поповича.&nbsp;— Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.</ref>. Деякі види дають цінні речовини: бальзами (міроксилон, копаїфера), гумі та дубильні речовини (аравійські акації та ін.), камеді (трагакантові астрагали), барвники (індигофера, [[дрік красильний]] та інші), цінну деревину ([[Кампешове дерево|кампешове]], [[Акація чорнодеревна|чорне]], [[ Червоне дерево|червоне]] та сандалове дерева). Деякі види бобових використовуються в медицині (термопсис, [[Солодець голий|солодець]], [[Буркун лікарський|буркун]], калабарський біб, касія). Багато бобових&nbsp;— декоративні рослини ([[альбіція]], [[гліцинія]], [[робінія]], [[запашний горошок]] та ін.). Бобові підвищують родючість ґрунту, оскільки на їх коренях селяться бульбочкові бактерії, що засвоюють атмосферний азот. На полях бобові інколи використовуються як зелене добриво.
 
== Примітки ==
Рядок 45 ⟶ 46:
 
== Джерела ==
* Флора СССР, т. 11&nbsp;— 13. М.&nbsp;— Л., 1945—48;
* Флора УРСР, т. 4. К., 1954.</small>
* {{УРЕ}}