Юрій Гедигольд: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 2:
| ім'я = Юрій Гедигольд
| місце_проживання =
| інші_імена = Дедиголд, Кдиголд<ref name="У2">О Подолской земли / Західноруський, або Білоруський літопис // Українська література XIV-XVI ст. — К.: Наукова думка, 1988. — 600 с. — С. 532. ISBN 5-12-009282-9.</ref>
| зображення =
| розмір_зображення =
Рядок 35:
}}
 
'''Ю́рій Гедиго́льд''' (також '''Дедиголд''', '''Кдиголд''',<ref name="У2">О Подолской земли / Західноруський, або Білоруський літопис // Українська література XIV-XVI ст.— К.: Наукова думка, 1988.— 600 с.— С. 532. ISBN 5-12-009282-9</ref> '''Ґедиґольд''', '''Гедиго́вт''', {{lang-lt|Jurgis Gedgaudas}}; *? † близько 1435)&nbsp;— [[литвини|литовський]] [[боярин]], [[Київські воєводи|воєвода київський]] до 1411 року, з 1415 року [[староста подільський]],<ref>http://www.history.vuzlib.org/book_o017_page_4.html {{ref-ru}}</ref> [[воєвода віленський]]&nbsp;— з 1425 року (або раніше) до 1432&nbsp;р.
 
== Коротка біографія ==
У джерелах вперше згадується в 1401 році як маршалок дворний великого князя литовського [[Вітовт]]а. Його батьком був Кайлікін (Гайлікін), рідним братом&nbsp;— [[Войцех Монивид]]. Був одружений на Анастасії, від якої мав сина Петра (''Петро Сенька Гедигольдович'').
 
Як свідок Гедигольд&nbsp;— в католицтві Юрій&nbsp;— підписав акти [[Віленсько-радомська унія|Віленської-Радомської унії]] 1401 року і [[Перший Торунський мир|Торуньського миру]] 1411 року. У 1415 році був у складі литовської делегації на [[Констанцький собор|Констанцькому соборі]]. З 1425 року після смерті брата [[Войцех Монивид|ВойцехаВойтіха Монивида]] обійняв посаду воєводи віленського. У 1429 році був послом від Вітовта до польського короля [[Ягайло|Владислава ІІІ Ягайла]] стосовно корони для Вітовта.
 
Після смерті Вітовта у 1430 році у суперечці, що розгорнулася за владу між [[Свидригайло]]м і [[Сигізмунд Кейстутович|Сигізмундом Кейстутовичем]], підтримав спочатку першого. Був в числі небагатьох, з ким після невдалої спроби вбивства утік до Полоцька Свидригайло. У битві під Ошмянами 8 грудня 1432&nbsp;р. потрапив у полон до Сигізмунда і позбавлений посади воєводи віленського.<ref>[http://izbornyk.org.ua/dynasty/dyn75.htm 7.8. КНЯЗІКнязі Іі ТРАДИЦІЇтрадиції ДЕРЖАВНОСТІдержавності]</ref> Пізніше визнав владу Сигізмунда, виступав свідком на його документах як пан на Вишневе до 1435 року, пізніше 9 червня 1435 в документах не згадується.<ref>Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji wileńskiej, nr 139.</ref>
 
Володів маєтками у [[Крево]] та [[Ошмяни|Ошмянах]]. У 1413–1414 роках заснував поселення Скірснемуне, яке з 1504 року було названо на честь засновника&nbsp;— Гедігаудішкіс, з 1599 року&nbsp;— [[Гелгаудішкіс]].
 
Похований разом з братом у родинній [[каплиця|каплиці]] [[Кафедральний собор Св. Станіслава і Св. Владислава (Вільнюс)|Віленській латинській катедрі]], відомій як Монивидівська.
 
Був одружений на Анастасії, від якої мав сина Петра (''Петро Сенька Гедигольдович'').
 
== Примітки ==
Рядок 57 ⟶ 59:
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:orange; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
|-
| width="25%" | Попередник<br/>[[Войцех Монивид|Войтіх Монивид]]
| width="10%" | [[Файл:POL województwo wileńskie II RP COA.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Воєвода віленський]]'''<br/>[[1425]]—[[1432]]