Вікіпедія

Замойські: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 12:
За [[Каспер Несецький|Каспером Несецьким]], першим до Галичини перенісся Томаш з Лазніна, де придбав у Єнджея Пива ({{lang-pl|Jędrzej Piwo}}) Старе Замостя.
 
За [[Семенюк Святослав Михайлович|Святославом Семенюком]] («Український путівник по Польщі», 2007; «Історія Українського народу», 2010), Замойські&nbsp;— руський (український) рід з Холмщини,<ref>С. Семенюк. Історія українського народу.&nbsp;— Львів: Апріорі, 2010.&nbsp;— 608 с.&nbsp;— 351 с.&nbsp;— ISBN 978-966-2154-14-6.</ref> найвідомішим представником якого був ''Іван Замойський'' (у багатьох польських джерелах&nbsp;— [[Ян Саріуш Замойський]])&nbsp;— канцлер Речі Посполитої і великий гетьман коронний. Він народився у 1542&nbsp;р. у селі Скоківка (тепер Польща, відома з 1450&nbsp;р., у 1517&nbsp;р. село викупив у [[Островські|Островських]] Михайло (Міхал) Замойський), яке пізніше перетворилося у місто Замостя і стало колискою роду Замойських.
 
{{джерело|Його хрестили у місцевій церкві Вознесіння Господнього як Івана}}. До 1580&nbsp;р. ця сільська церква була єдиною культовою спорудою в усій місцевості, тому що руська шляхта цього тоді суцільно русього регіону масово переходила в [[аріанство]], повиганявши всіх [[ксьондз]]ів і позакривавши всі костели в окрузі. Цей період був унікальним на Люблінщині, коли там не залишилося жодного костелу.
 
Це дуже непокоїло католицький клір Польщі, Риму. Коли Ян Замойський поїхав у молодості на навчаннянавчатися до Риму, було зроблено все, щоб переконати його у перевагах західної цивілізації та католицтва. Потім, як це не одноразовонеодноразово було зу йомуподібних подібнимивипадках, йому допомогли зробити карколомну кар'єру в Речі Посполитій. Достеменно невідомо, що зробило з Яна ревного католика: чи ідейні переконання, чи поклик душі, чи те, що він невдовзі володів 12 містами і 612 селами. У його батька на момент його народження було тільки 4 села. За усі ці милості від польських королів, безумовно, потрібно було платити, і Замойський взяв на себе важку місію захисту католицтва на Люблінщині. Однак до фанатизму він не доходив і українофобом, як це намагаються змалювати деякі історики, ніколи не був.
 
Як всі магнати, що перейшли в католицтво, він боявся Божої кари за свій вчинок, і все життя возив з собою стародавню руську ікону, намальовану на дошці яку називали «Чорна Мадонна з Дитятком у срібній сукні». Ця ікона була сімейною реліквією роду Замойських, що оберігала від нещасть не одне покоління цього роду. Та незважаючи на перехід у католицтво, Ян Замойський так і залишився русином з архаїчними українськими звичаями: усе життя він голив чуб, носив оселедець та типове українське вбрання, як свідчить за деякими даними його портрет в Уффіці, у Флоренції. В заповіті Іван (Ян) наказав повісити її біля свого саркофага у кафедральному костелі Замостя (пізніше її заховали за образ Матері Божої роботи Бухбіндера).<ref>[http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-722 Байцар Андрій. ''Український шляхетний рід Замойських у Винниках'']</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Замойські