Менська мова: відмінності між версіями

Менська мова почала відділятися від середньоірландської близько 900–1600 рр. н. е. Жителі [[Мен (острів)|острова Мен]] називають її '''Gaelg''' (''[ґаельґ]'', гаельська) або '''Gailck''' (''[ґильґ]'', гаельська мова) або '''Gaelg Vanninagh''' (''[ґаельґ ваннінах]'', менська гаельська). Мова зазнала значного занепаду в [[19 століття|XIX столітті]] і була витіснена англійською. У [[1848]] Джозеф Джордж Каммінг писав, що в його час небагато знали цю мову (очевидно не з молоді). Генрі Дженер оцінивши тодішню ситуацію зазначив, що лише 30% населення в [[1874|1874 році]] володіють цією мовою (12,340 осіб із загального населення — 41,084). Впродовж першої половини [[20 століття|ХХ ст.]] їхня чисельність завжди знижувалась, доки [[27 грудня]] [[1974|1974-ого року]] не померла остання людина, яка володіла менською — [[Нед МадрелМаддрелл]]. Але згодом завдяки особливим ентузіастам ця мова почала знову відроджуватися. Навчання на менській мові було затверджено урядом острова Мен від 2003-ого року.