Язловецький замок: відмінності між версіями

'''Язловецький замок '''&nbsp;— комплекс оборонно-житлових споруд ([[Замок (споруда)|замок]], [[палац]]) XIV–XVII століття ув селі [[Язловець]] ([[ТернопільськаБучацький областьрайон|Бучацького району]], [[БучацькийТернопільська районобласть|Тернопільської області]]). У XVI&nbsp;ст. вважався одним з кращих в Україні.<ref>''[[Андрусяк Микола Григорович|Андрусяк Никола]].'' Минуле Бучаччини / {{ББ|35}}</ref>

* власне замок на найбільш високому ій, одночасно, найвужчому місці мисугорба;

[[Файл:Язловецький замокYazlovets-палацpalats-14097380.jpg|thumbміні|leftліворуч|300200 px|Язловецький палац, вигляд із замкової вежі]]

Побудований як [[каземат]]не зміцнення нижнього замку, [[фланк]]оване двома кутовими [[бастіон]]ами, в період [[1644]]–[[1659]]1644–1659&nbsp;рр. У [[1747]]&nbsp;р. будівля реконструйована, добудована двома бічними крилами, включившиувібравши в свій обсягсебе оборонні стіни нижнього замку, і перетворена в [[Язловецький палац|палац]]. ПалацВін збудований з [[Камінь|каменю]] і [[Цегла|цегли]], має П-подібний вигляд. Великий парадний двір-курдонер розкривається у бік замку і з'єднєтьсяєднується наскрізним проїздом з парком.

[[Файл:Jazliwec (1).JPG|міні|праворуч|300пкс|Верхній та Нижній замки ув ЯзлівціЯзловці на([[XVII 17століття|XVII ст.]]). Автор реконструкції&nbsp;— [[Качор Ігор Володимирович|КачорІгор І. В.Качор]]]]

[[Файл:Jazlovec' fort.JPG|міні|праворуч|300пкс|План замку Язловця, «Замки Тернопілля», [[Збараж]]]]

ВУ руїнах власне замку чітко відбилися обриси початкової закладки, котра поу плануплані має нерегулярну, видовжену п'ятикутну форму з одним усіченим (зрізаним) кутом. Замок розташовувався по вісі схід&nbsp;— -захід. ВУ західному куті на плані квадрата знаходилася [[башта]], а поблизу воріт, замурованих в половиніу XVI століттястолітті до північної стіни був прибудований житловий будинок, біля якого знаходився глибокий колодязь. Зі східної,східного кутовоїкутового сторони,боку замок був захищений від можливих нападів стіною з нахилом за криницею. Перед стіною буву рівскелі зробленийбув ввидовбаний скалірів, котрий відділяв плато замку від передпілля. Вищезгадана, невелика башта на плані квадрата обнесена валом. Всередині добре видно різницю в укладці каменю в башті та інших стінах замку. Хімічний аналіз будівельного розчину виявив домішки [[гіпс]]у. Ці дані дали можливість висунути гіпотезу, що ця башта є найстаршою частиною первісного замку. Цілком імовірно, що перша оборонна споруда обмежувалася цією одинокою кам'яною баштою&nbsp;— сторожевоюсторожовою вишкоювежею, поряд з якою могли існувати дерев′яні укріплення&nbsp;— відновити які сьогодні вже неможливо.

Язловецький замок, який вперше згадується в документах у [[1436]] році, як резиденція феодалів [[Бучацькі|Бучацьких]] і, має кілька будівельних періодів:

#'''Перший період: ХІІІ&nbsp;— XIV&nbsp;ст.''' Нерегулярний видовжений п'ятикутник (980 &nbsp;м²) зіз квадратною баштою в гострому західному наріжнику. До північноїпівнічного сторонибоку примикав житловий будинок зіз криницею, в північно-західній стіні&nbsp;— брама. ЗЗі заходу захищений скелястим урвищем, зі сходу&nbsp;— широким (11 &nbsp;м), проритим впоперекупоперек мисугорба, ровом.- Перший період ХІІІ&nbsp;— XIV&nbsp;ст.

#'''Другий період: перша половина XV&nbsp;ст.(1448&nbsp;р.).''' Зі східного боку прибудовано оборонні мури нового [[Дитинець|дитинця]] (1180 &nbsp;м²), теж видовженого і п'ятикутного в плані з квадратною баштою в східному наріжнику. До східної стіни первісного замку прибудовано житловий будинок.&nbsp;— Другий період І-а половина XV&nbsp;ст.(1448&nbsp;р.)

[[Французи|Француз]] на прізвище Далейрак, що перебував у почті короля [[Ян III Собеський|Яна Собеського]] під час битв зіз турками за [[Поділля]], писав у своєму щоденнику про замок у Язловці: {{Цитата|''«Струмок, що оточує місто, звертає потім до підніжжя замкової гори і оточує її так само, як Смотрич оточує замкову гору в Кам'янці. Гора ця доступна тільки з боку міста. На цій горі підноситься замок з каміння і цегли. Перед брамою — широкий плац для військових вправ, на якому можна вишикувати до трьох тисяч війська. Замок, хоч і нерегулярний, не виглядає застарілим. Башти, рови, наріжники для гармат, вали, підземні льохи вирізняються міцністю та зручністю в обороні.}}»''

У 1936-391939 роках Язловецький замок досліджував польський вчений [[Богдан Ґеркен]] досліджував Язловецький замок.<ref>''Ю. Бірюльов.'' Геркен Богдан Казимирович // [[ЕСУ]].&nbsp;— Т. 7.&nbsp;— С. &nbsp;41.</ref>

* ''Трубчанінов С.&nbsp;'' [[Країна замків і фортець]].&nbsp;— 2-е видання, доповнене і перероблене.&nbsp;— Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2007.&nbsp;— 56 &nbsp;с. ISBN 966-7975-83-8