Колегіуми давнього Львова: відмінності між версіями

Перші значні [[фундуш]]і для початку навчання молоді єзуїтами надали [[сандомир]]ський [[воєвода]], [[староста]] львівський [[Єжи Мнішек]], Зофія Мелецька - — донька [[Миколай Мелецький|Миколая Мелецького]], вдова князя [[Іван Симеон Олелькович-Слуцький|Івана Симеона Олельковича-Слуцького]] (†1592), на якому вигас цей рід і який обіцяв 1590 року єзуїтам відкрити у Львові [[Академія|Академію]]. Перші відомі згадки про діяльність закладу єзуїтів походять з 1606 року. Через два роки король [[Сигізмунд III Ваза]] видав декрет, яким остаточно закріпив за єзуїтами місце під міським муром для будівництва [[Костел єзуїтів (Львів)|костелу]] і колегіуму, завдяки чому восени 1608 було набрано перших 200 учнів колегіуму. Вони навчалисьвивчали [[Граматика|граматикиграматику]] і [[Синтаксис|синтаксису]] [[Латинська мова|латинської мови]], [[Поетика|поетикипоетику]], [[Риторика|риторикириторику]] (1609), [[Логіка|логікилогіку]], [[Математика|математикиматематику]], [[Фізика|фізикифізику]] (1612), [[Теологія|теологіїтеологію]]. У 1630 рокуроці тут безкоштовно навчалось 700 учнів, існувала бурса для 12 незаможних учнів. Найвідомішими учнями колегіуму стали гетьман [[Богдан Хмельницький|Богдан Зиновій Хмельницький]] та воєвода [[Руські воєводи|руський]], князь [[Ярема Вишневецький]], молдавський історик [[Уреке Григорій]].

На 1615 рік було куплено обладнання для [[Друкарня|друкарні]] колегіуму, перші відомі видання якої походять з 1642 року. До кінця століття двічі оновлювали шрифти друкарні, було опубліковано 61 назв книг, а ректор Ян Бєльський відвів для неї спеціальне приміщення. У XVIII ст. у друкарні працювали гравери А. Недбалович, Н. Зубжицький, Я. Лях. У 1700–17251700—1725 роках вийшло 75 назв книг, у 1726–17501726—1750 роках 272 назви, у 1750–17731750—1773 роках — 183 назви. Провінціал єзуїтів Томаш Дунін 1744 дозволив друкарні видавати підручники для закладів єзуїтів у [[Територіальний поділ І Речі Посполитої|Малопольщі і Русі]].

Першим ректором був [[Якуб Вуєк]].<ref>''[[Мечислав Орлович|Mieczysław Orłowicz]]''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.— Lwów-Warszawa, 1925.&nbsp;— 276 s.&nbsp;— S. 89. {{ref-pl}}</ref> Одним з очільників був Анджей [[Семенські|Семенський]].<ref>[[несецький Каспер|''Niesiecki Kasper.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/45/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …]''&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.&nbsp;— 820 s.&nbsp;— S. 82. {{ref-pl}}</ref>