Леон Козловський: відмінності між версіями

{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}

{{!}}} -->

| Commons =

}}

 

Народився у селі Рембешице ({{lang-pl|Rembieszyce}}, Келецький повіт) у родині зем'ян. Батько — Стефан, мати — його дружина Марія зі Штрасбургерів. Мав брата [[Томаш Козловський|Томаша Стефана]] (1896—1946), який втопився, рятуючи дівчину. У 1910 році склав матуру у Варшаві. У 1909-10 роках був членом «Звйонзку Млодзєжи Постемповей». Навчався у [[Краківський університет|Краківському]] (керівник В. Деметрікевіч), під час навчання був діяльним у повязаному з Ю. Пілсудським «Звйонзку Валькі Чинней», товаристві «Promień», «Звйонзку Стшелецькім», в 1912-13 — у Тюбінгенському (керівник Р. Р. Шмідт, з ним у 1914 році відвідав [[Крим]] та [[Кавказ]] з метою ознайомлення зі збірками місцевих музеїв) університетах.

 

Під час першої світової служив у І полку уланів Легіонів Польських (1914-17). Потім став членом [[Польська Організація Військова|Польської організації Військової]]. Восени 1917 виїхав для продовження студій до [[Тюбінген]]у, де 11 серпня 1918 захистив докторат. Брав участь у польсько-радянській війні. Весною 1920 габілітувався як доцент «передісторії» Ягеллонського університету. У 1921-39, крім 1931-35 — професор [[Львівський університет|університету]] Яна Казімежа у Львові.

На Федір-горі у [[Бучач]]і під час археологічних розкопок у [[1922]] році Леон Козловський та [[Кароль Стояновський]]<ref>Проф. д-р ''Ярослав Пастернак''. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // [[Бучач і Бучаччина]]…&nbsp;— С. 13.</ref>&nbsp;року знайшли кам'яні долота, тесла зі старанно зашліфованою поверхнею&nbsp;— інвентар, типовий для племен [[Культура лінійно-стрічкової кераміки|культури лінійно-стрічкової кераміки]] (6-3 тис. до н.&nbsp;е.). Також проводив розкопки у долині [[Дністер|Дністра]] ([[Незвисько]], [[Кошилівці]]).

 

 

== Примітки ==