[[1648]]–[[1770]] рр. при монастирі діяла [[Унівська друкарня]], звідки походить багато відомих стародруків. Тут працювали українські друкарі [[Андрій Скольський]], Дмитро Кульчицький, [[Ставницький Семен|Симеон Ставницький]], а книжки прикрашали гравюрами Іллі, М. Зубрицького, Є. Завадовського, Мини, М. Фуглевича.
[[1711]] р. в монастирі пройшов [[Варлаам (Шептицький)|Унівський монаший собор]]. [[1790]] р. офіційна влада закрила монастир, ченці переїхали до Золочева, [[Бучацький монастир|Бучача]] (тут під час пожежі 29 липня 1865 року згоріли перевезені сюди цінні історичні документи і грамоти<ref>[http://www.peremrda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=781:2011-09-28-13-55-35&catid=20:2011-09-28-13-52-19&Itemid=68&month=10&year=2011 Святоуспенська Унівська Лавра / Перемишлянська районна державна адміністрація, офіційний веб-сайт]</ref>). Монастирська церква стала сільською парафіяльною. [[1816]] р. маєтки колишнього монастиря передали Галицькій греко-католицькій митрополії. З [[1818]] р. і до своєї смерті тут постійно мешкав митрополит [[Михайло (Левицький)|Михайло Левицький]]; при ньому було знесено оборонні вали і рови, збудовано митрополичий палац.
<br/>На території монастиря відбувалися щорічні ярмарки.
