Будзан Антін Федорович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
|||
Рядок 36:
Народився 27 серпня 1911 року у селі [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]] Збаразького повіту тепер [[Підволочиський район|Підволочиського району]] Тернопільської області.<ref name="Гуркіна">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/010.htm ''Гуркіна С. В.'' Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944–1949 рр.]</ref> Початкову школу закінчив у сусідньому селі [[Ободівка]], від 1923 року учень [[Тернопільська гімназія|Тернопільської гімназії]]. З 1933 по 1938 рік навчався у [[Український католицький університет|Греко-Католицькій Богословській академії]] у Львові. У часи літніх вакацій (1937 р.) брав участь в археологічних розкопках стародавнього [[Галич]]а, очолюваних професором [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярославом Пастернаком]].<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич''. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити. — 1998. — N 4.</ref> 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у [[Музей етнографії та художнього промислу|Музеї етнографії та художнього промислу у Львові]]). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938–1939 роках працював у комісії очолюваній професором [[Гавриїл Костельник|Гавриїлом Костельником]] по вивченню феномену [[стигмати]]ків [[Степан Навроцький|Степана Навроцького]], [[Настя Волошин|Насті Волошин]] та ін.<ref name="Світильник істини"> Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові. — Торонто-Чікаго, 1983 — ч. 3.</ref>
З приходом радянської влади у вересні 1939 року навчається на історичному факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету Яна Казимира]], працюючи одночасно лаборантом на кафедрі етнографії і етнології. 14 червня 1939 року захистив магістерську роботу з етнології ― «Монографія села Лозівка п. Збараж». На розкопках у [[Крилос]]і (липень 1940 р.) саме Антону Будзану пощастило знайти унікальну пам'ятку ―[[колти| «золотий колт»]]. Також у той час Антін Будзан співпрацював з музеєм етнографії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.<ref name="Михайло Станкевич"/>
11 грудня 1944 року священиче рукоположення звершив
Антін Будзан завдяки своїм науковим здібностям зумів заочно навчатися з 1947 по 1953 рік в [[Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна|Інституті живопису, скульптури й архітектури ім. І. Ю. Рєпіна]] в Ленінграді, одночасно працюючи в [[Національний музей у Львові|Національному музеї ]] та Музеї художньої промисловості (з 1951 р. [[Музей етнографії та художнього промислу]]) у м. Львові., в якому пропрацював до самої смерті. У 1959 р. він успішно захистив дисертаційну роботу на тему «Народна різьба по дереву в Західних областях України XIX-ХХ ст.» у [[Московський державний університет імені Ломоносова|Московському університеті]], отримавши науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. Багато років працював у Художній раді з народного мистецтва Львівської організації [[Національна спілка художників України|Спілки художників УРСР]] (членом СХ СРСР він був з 1960 р.).
|