Товтри: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
доповнення
Рядок 7:
Товтри за походженням є давнім бар'єрним [[Риф (геологія)|рифом]], сформованим вздовж берегової лінії неглибокого, теплого [[Міоцен|міоценового]] моря, що простягнувся вузькою смугою майже на 200 км через [[Подільська височина|Подільську височину]] від [[Кременецький кряж|Кременецького кряжу]] та [[Вороняки|Вороняків]] (на південь від смт [[Підкамінь]]) до річки [[Дністер]] у районі [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]]. В геологічному відношенні Товтри — пасмо міцних міоценових вапняків потужністю від 1,5 до 55 м, що залягають на розмитій поверхні палеогенових чи крейдових відкладів (пісків, пісковиків, мергелів). В межах Хмельниччини Товтри простягаються до 90 км, від селища [[Сатанів]] Городоцького району через територію Чемеровецького району до с. [[Китайгород (Кам'янець-Подільський район)|Китайгород]] Кам'янець-Подільського району; їх площа сягає 25 тис. га, з яких 15 тис. га вкриті лісами.
 
Аналогів у світі немає, проте подібні за деякими геологічними структурами скелясті пасма є у [[Велика Британія|Великій Британії]] та [[Сполучені Штати Америки|США]].
 
Оригінальність цього рифу полягає в тому, що він складений не [[Корал|коралами]], як більшість сучасних і викопних бар'єрних рифів світу, а рештками вапнякових водоростей (літотамній), моховаток, молюсок, специфічних морських черв'яків (серпул) та інших організмів. Корали в його окладі зустрічаються рідко. Отже Товтри складені переважно з перекристалізованих, детрусованих вапняків органогенного походження, які мають цінне господарське значення. В морфології Товтрової гряди чітко виділяється головна гряда і бокові горби і грядки, що розташовані на відстані від кількох сотень метрів до десятків кілометрів. Так, ширина пасма Товтр біля Сатанова та поблизу р. Дністер до 8—12 км, і до 2—5 км — у Кам'янець-Подільському районі. Головна гряда здебільшого представлена ланцюгом лінійно витянутих горбів завдовжки по 5—6 км з плоскими або майже плоскими вершинами.
Рядок 33:
 
== Географія ==
Товтри мають мальовничі краєвиди, часто гострі (білого і сірого кольору) скелі, провали (найкрасивіший провал [[Збруч]]а), [[Карст|карстові явища]]. Простягаються в центральній частині [[Подільська височина|Подільської височини]] на довжину понад 250 км від смт Підкаменя (на північному заході Подільської височини) на південний схід через [[Збараж]] — [[Скалат]] — Кам'янець-Подільський до [[РумунськаЗахідна Молдова|Румунської Молдови]] над [[Прут]]ом (на південному сході).
 
Основні гори у межах [[Галичина|Галичини]]: [[Крайній Камінь]] (431 м), [[Зембова]], [[Сабариха]] (354 м), [[Скала (гора)|Скала]] (417 м), [[Гостра Могила (гора)|Гостра Могила]] (398 м), [[Вікно (гора)|Вікно]], [[Богит]] (417 м). Найвища вершина — гора [[Нижній Камінь]] (Крайній Камінь) (431 м).
 
=== Печери ===
Рядок 64:
У [[Медобори|Медоборах]] був один із найбільших [[язичництво|язичницьких]] [[релігія|релігійно]]-[[культура|культурних]] комплексів — [[Збручанський культовий центр]] (основний осередок на горі [[Богит]]).
== Гіпотеза про походження назви Товтри ==
Колись у Західній Україні проживали давні булгари, предки сучасних [[чуваші|чувашів]] і залишили в Західній Україні після себе назви багатьох населених пунктів, таких, як, наприклад, [[Гавареччина]], [[Жукотин]], [[Верин (Миколаївський район)|Верин]], [[Хирів]], Кимир, Кукезів, Куткир, Якторів та багато інших. Назва <b>Товтри</b> також може бути етимологізована на чуваської основі: чув. <i>ту</i> "гора" і <i>т&#259;р&#259;</i> "вершина" Оскільки в багатьох інших тюркських мовах назва гори звучить як <i>тау</i>, первинна назва гряди могла бути <i>Таут&#259;р&#259;</i>. До цієї ж праформи сходить і назва гірського масиву [[Татри]] на кордоні Словаки і Польщі. Товтри мають вигляд окремих вапнякових виступів і кряжів, які виразно виступають над навколишньою, більшою частиною досить рівнинною місцевістю, тобто переклад «гірські вершини» їм відповідає дуже добре. Назва гірського пасма [[Вороняки]] також може мати булгарське походження і перекладатися як «гладке, рівне місце» відповідно до чув. <i>выр&#259;н</i> "місце" і <i>яка</i> "гладкий".<ref>[http://www.v-stetsyuk.name/uk/Topo/Bulg.html Булгарська топоніміка в Східній Європі]</ref>
 
== Див. також ==
* [[Подільські Товтри|Національний природний парк «Подільські Товтри»]]
* [[Киданецькі скелі]]
* [[Ущелина Бутешти]]