Фортечні мури Києво-Печерської лаври: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок) м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600 |
Basio (обговорення | внесок) |
||
Рядок 85:
'''Годинникова вежа''' розташована у південно-західній частині фортечних мурів. Після завершення будівництва на вежі було встановлено годинник, тому називається Годинниковою чи Дзиґарською. У другій половині XVIII століття годинник переробили, був на вежі до 1816 року. Вежа не має вікон і склепінчастого перекриття. У плані восьмигранна з трьох'ярусною банею. Дах, барабан, ліхтар і верхівка виконані з дерева, покриті залізною бляхою. Фундамент цегляний. На другий ярус можна було потрапити з бойових галерей і фортечних мурів. Годинникова вежа була призначена для оборони південної частини фортечних мурів. Наприкінці XVIII століття вежа втратила бойове призначення; використовується як господарча споруда.
'''[[Вежа
'''[[Онуфріївська вежа]]''' знаходиться в південно-східній частині фортечних мурів. Спочатку була задумана як невелика церква з однією банею. Архітектура вежі подібна до архітектури Всіхсвятської церкви — 3-поверхова споруда декорована пілястрами, лопатками, вікна оформлені сандриками. Після побудови Онуфріївську вежу було перетворено на палату. 1839 року з неї зняли барабан з банею. У випадку облоги з вежі можна було вести оборонні дії. До нашого часу Онуфріївська вежа зберегла свої основні архітектурні риси, з первинного вигляду не залишилось практично нічого. Зараз на реконструкції.
'''Малярна вежа''' розташована у північно-східній частині фортечних мурів. Призначалась як вартова вежа. В XVIII столітті на другому поверсі знаходилася школа живопису, тому отримала назву Малярна. Висота споруди 8 метрів. Дах куполоподібний, увінчаний флюгером. 1838 року вежа була перебудована за проектом інженера полковника полковника І. Г. Дзічканця. У такому вигляді Малярна вежа збереглася до нашого часу. 1973 року була капітально відремонтована.
| |||