Андрій Гаштовт: відмінності між версіями

Правдоподібно, син [[Петро Гастольд|Петра Гастольда]], [[зять]] [[Михайло Адванець з Бучача|Міхала Авданця]] — пана на [[Бучач]]і. Вперше згаданий як [[староста]] віленський на документі [[Ягайло|Ягайла]] для костелу в Обоках [[1 червня]] [[1387]] року. В 1387-90 роках поручився за Грицька Костянтиновича і Братошу. На документі великого князя [[Вітовт]]а [[2 лютого]] [[1395]] року свідчить як {{lang-la|«Аndreas alio nomine Gastoldus»}}, в квітні 1398 року брав участь в укладах Вітовта з [[тевтонці|тевтонцями]]. Як [[Крево|кревський]] староста вперше згаданий: 12 жовтня 1398 року в салінському акті (вперше), потім — в акті [[Віленсько-Радомська унія|Віленсько-Радомськї унії]] [[18 січня]] [[1401]]. Без титулів згаданий: [[22 травня]] [[1404]] свідком в акті миру [[Рацьонж|Рацьонзького]], 17 серпня 1404 року в додаткових актах Вітовта до попереднього миру. Якубовський помилково вважав його доброчинцем [[Краківська академія|Краківської академії]]. У привілеї [[Ягайло|Ягайла]] для костелу [[Вільнюс]]а з 17 лютого 1387 року згаданий [[сад]] А. Гастольда, його слід шукати між горою Боуффаловою, річкою Вілією та дорогою вздовж неї з міста на захід.

* [[Ян Гаштольд|Івашко (Ян)]]

* W. Semkowicz.'' Gasztołd Andrzej'' // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Kraków, 1948-58. — t. 7. — S. 296–297. {{ref-pl}} reprint