Будзан Антін Федорович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 36:
Народився 27 серпня 1911 року у селі [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]] Збаразького повіту тепер [[Підволочиський район|Підволочиського району]] Тернопільської області.<ref name="Гуркіна">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/010.htm ''Гуркіна С. В.'' Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944–1949 рр.]</ref> Початкову школу закінчив у сусідньому селі [[Ободівка]], від 1923 року учень [[Тернопільська гімназія|Тернопільської гімназії]]. З 1933 по 1938 рік навчався у [[Український католицький університет|Греко-Католицькій Богословській академії]] у Львові. У часи літніх вакацій (1937 р.) брав участь в археологічних розкопках стародавнього [[Галич]]а, очолюваних професором [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярославом Пастернаком]].<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич''. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити. — 1998. — N 4.</ref> 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у [[Музей етнографії та художнього промислу|Музеї етнографії та художнього промислу у Львові]]). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938–1939 роках працював у комісії очолюваній професором [[Гавриїл Костельник|Гавриїлом Костельником]] по вивченню феномену [[стигмати]]ків [[Степан Навроцький|Степана Навроцького]], [[Настя Волошин|Насті Волошин]] та ін.<ref name="Світильник істини"> Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові. — Торонто-Чікаго, 1983 — ч. 3.</ref>
З приходом радянської влади у вересні 1939 року навчається на історичному факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету Яна Казимира]], працюючи одночасно лаборантом на кафедрі етнографії і етнології. 14 червня 1939 року захистив магістерську роботу з етнології ― «Монографія села Лозівка п. Збараж». На розкопках у [[Крилос]]і (липень 1940 р.) саме Антону Будзану пощастило знайти унікальну пам'ятку ―[[колти| «золотий колт»]]. Також у той час Антін Будзан співпрацював з музеєм етнографії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.<ref name="Михайло Станкевич"/></ref> З благословення церковної єрархії для кращого дослідження [[стигмати]]зації у 1941 році за стараннями Антона Будзана та Богдана Казимири до міста Львова переїхав [[Стигмати|стигматик]] [[Степан Навроцький]].<ref name="Світильник істини"/></ref> Вже після початку Німецько-радянської війни, коли знову відродила свою діяльність Богословська Академія (у 1939–1941
11 грудня 1944 року священичі свячення уділив йому Митрополит [[Йосиф Сліпий]].<ref name="Гуркіна"/> З огляду на початок ліквідаційних заходів УГКЦ з боку радянської влади о. Антін Будзан не отримав жодної парафії, відправляв Богослуження вдома і тим самим це його врятувало від переслідувань. Тому він повернувся до другого свого життєвого покликання і захоплення — етнографічної справи.<ref>''о. Тарас Бублик.'' Антін Будзан: штрихи до портрета (до 100-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'11: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 2011. — С. 309–314.</ref>
Рядок 91:
* Будзан А. Ф. Вироби з бісеру //Там само. — С. 280–281;
* Будзан А. Ф. Різьба по дереву // Там само. — С. 281–284.
== Примітки ==▼
{{reflist}}▼
=== Література ===
* Енциклопедія Сучасної України. — К., 2004. — Т. 3. — С. 520;
* Мистецтво України: енциклопедія. — К., 1995. — Т. 1 . — С. 259;
* ''І. Дуда, С. Павлюк'' (ЕСУ) // {{ТЕС|1|192}};
* Мистецтво України: біогр. довід. — К., 1997. — С. 88;
*
▲== Примітки ==
▲{{reflist}}
{{Ukr-bio-stub}}
|