Будзан Антін Федорович: відмінності між версіями

Народився 27 серпня 1911 року у селі [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]] Збаразького повіту тепер [[Підволочиський район|Підволочиського району]] Тернопільської області.<ref name="Гуркіна">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/010.htm ''Гуркіна С. В.'' Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944–1949&nbsp;рр.]</ref> Початкову школу закінчив у сусідньому селі [[Ободівка]], від 1923 року учень [[Тернопільська гімназія|Тернопільської гімназії]]. З 1933 по 1938 рік навчався у [[Український католицький університет|Греко-Католицькій Богословській академії]] у Львові. У часи літніх вакацій (1937&nbsp;р.) брав участь в археологічних розкопках стародавнього [[Галич]]а, очолюваних професором [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярославом Пастернаком]].<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич''. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити.&nbsp;— 1998.&nbsp;— N 4.</ref> 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у [[Музей етнографії та художнього промислу|Музеї етнографії та художнього промислу у Львові]]). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938–1939 роках працював у комісії очолюваній професором [[Гавриїл Костельник|Гавриїлом Костельником]] по вивченню феномену [[стигмати]]ків [[Степан Навроцький|Степана Навроцького]], [[Настя Волошин|Насті Волошин]] та ін.<ref name="Світильник істини"> Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові.&nbsp;— Торонто-Чікаго, 1983&nbsp;— ч. 3.</ref>

 

 

 

Антін Будзан завдяки своїм науковим здібностям зумів заочно навчатися з 1947 по 1953 рік в [[Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна|Інституті живопису, скульптури й архітектури ім. І.&nbsp;Ю.&nbsp;Рєпіна]] в Ленінграді, одночасно працюючи в [[Національний музей у Львові|Національному музеї ]] та Музеї художньої промисловості (з 1951 р. [[Музей етнографії та художнього промислу]]) у м. Львові., в якому пропрацював до самої смерті. У 1959 р. він успішно захистив дисертаційну роботу на тему «Народна різьба по дереву в Західних областях України XIX-ХХ ст.» у [[Московський державний університет імені Ломоносова|Московському університеті]], отримавши науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. Багато років працював у Художній раді з народного мистецтва Львівської організації [[Національна спілка художників України|Спілки художників УРСР]] (членом СХ СРСР він був з 1960 р.).

Антін Федорович був одним із ініціаторів та засновників відділу народних художніх промислів (1979 р.) у [[Музей етнографії та художнього промислу|Музеї етнографії та художнього промислу]] АН УРСР (тепер відділ народного мистецтва [[Інститут народознавства НАН України|Інституту народознавства НАН України]]).<ref name="Мистецтвознавство01" />

 

 

== Дослідження ==

* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Народна кераміка з Миколаєва над Дністром // Там само.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 94— 97;

* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Народні художні промисли Бойківщини // Народні художні промисли України.&nbsp;— К., 1979.&nbsp;— С. 7—19;

* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Господарсько-промислові виробництва // Там само.&nbsp;— С. 128–134;

* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Поселення, садиби, житло // Там само.&nbsp;— С. 159–166;

* Мистецтво України: енциклопедія.&nbsp;— К., 1995.&nbsp;— Т. 1 .&nbsp;— С. 259;

* Тернопільський Енциклопедичний Словник.&nbsp;— Т., 2004.&nbsp;— Т. 1 .&nbsp;— С. 192;

* Кушнір А. Наш душпастир, учитель і вчений отець Антін Будзан / Андрій Кушнір.&nbsp;— Львів, 1998.&nbsp;— 22 с.