Яків IV (король Шотландії): відмінності між версіями

 

У [[1488]] п'ятнадцятирічний Яків став номінальним лідером заколоту південношотландських баронів проти свого батька. Королівська армія була розбита повсталими в битві при Сочіберні 11 червня 1488 року. Яків III загинув, рятуючись втечею, і молодий принц зійшов на престол Шотландії під ім'ям Якова IV.

Вищі посади в королівської адміністрації зайняли лідери заколоту проти Якова III — представники родів Гепберн і Х'юм. Канцлером Шотландії став граф Аргайл. Однак домінування в органах влади вузької олігархії кількох сімей незабаром викликало невдоволення інших учасників заколоту 1488 року, що не отримали свою частку винагороди. Це призвело в 1489 до повстання графа Леннокса, яке хоч і було придушене королівськими військами, спричинило за собою ліквідацію олігархічного правління і залучення на королівську службу ширших верств дворянства. До 1491, коли Яків IV повністю позбувся опіки, вже можна говорити про формування нової системи королівської влади в країні, заснованої на сильній, авторитарній владі короля з опорою на найширші верстви дворянства.