Литвин Володимир Михайлович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
оформлення
Рядок 4:
| ім'я = Володимир Михайлович Литвин
| зображення = Ministru prezidents Valdis Dombrovskis tiekas ar Ukrainas Augstākās Radas (parlamenta) priekšsēdētāju Volodimiru Ļitvinu (7447960224).jpg
| розмір_зображення = 220px250px
| підпис_зображення =
| дата_народження = 28.4.1956
Рядок 136:
Вже 1 лютого Литвин визнав, що статтю писав не сам. Звинувачення у плагіаті відкинув. Натомість сказав, що опублікував реферат статті американця. Втім, журналісти Української правди відмітили, що посилань на оригінал статті, істотних скорочень, притаманних реферату, в статті Литвина порівняно зі статтею Каротерса не виявлено.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2002/02/1/2986712/ Литвин офіційно зізнався у плагіаті. Українська правда, 01 лютого 2002]</ref> Пізніше Литвин заявив, що Каротерс не має до нього претензій, але Каротерс спростував цю заяву.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2002/02/26/2987217/ Люба Шара. Каротерс знову спіймав Литвина на брехні. Юстас Алексу: люди вашої професії горять на дрібницях. Українська правда, 26 лютого 2002]</ref>
 
Сам він згодом згадував про цей інцидент так, що будучи лідером блоку «За єдину Україну!» «Штаб рекомендував мені людей, які підготували від мого імені публікацію.&nbsp;Я її подивився, підправив. &nbsp;Вона вийшла. Через кілька днів у іншому виданні з'явилася стаття, в якій мене звинуватили в плагіаті. Я намагався захищатися, говорив, що це загальноприйнята практика у передвиборчій кампанії. Переконував: невже я через двох сторінок тексту свідомо пішов би на те, щоб в період передвиборної кампанії „передирати“ публікацію? Якби я хотів привласнити чужу роботу, я б її змінив до невпізнання. Проте мені досі про це нагадують. Це був досить потужний удар по мені, по моїй репутації вченого».[http://focus.ua/country/199102/]
 
[[2006]]&nbsp;р. за авторства Володимира Михайловича вийшла тритомна «Історія України». Майже половина першого тому, 432 сторінки, повторювала зміст наукових робіт українських істориків Наталі Яковенко й Олексія Толочка<ref>[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/373182 П'ятеро політиків, яких звинувачували в плагіаті]</ref>.
Рядок 205:
{{Депутати, які голосували за диктаторські закони 16 січня}}
{{Депутати ВРУ-8}}
{{Ukr-politician-stub}}
 
[[Категорія:Політики України]]