Антоній Шнайдер: відмінності між версіями

'''Шна́йдер Анто́н (Антоні)''' (''псевд.  — A. Sartoriusz, Сарторіус''; * [[12 червня]] [[1825]], [[Велика Вільшаниця]], [[Золочівський район (Львівська область)|Золочівський район]], [[Львівська область]]  — † [[25 лютого]] [[1880]], [[Львів]]) — [[Галичина|галицький]] краєзнавець, [[колекціонер]], [[історик]], [[археолог]], етнограф, збирач матеріалів до археологічної карти Галичини. [[Стрийко]] української письменниці [[Кравченко Уляна|Уляни Кравченко]].

Народився у мішаній родині (батько  — [[німець]] із [[Баварія|Баварії]], мати  — корінна галичанка). Дитинство і юність А. Шнайдера минуло у [[Жовква|Жовкві]], там же закінчив школу. Ніколи не був одружений.

[[1842]]  — закінчив гімназію у Львові.

[[1845]]-–[[1848]]  — писар канцелярії 8-го полку [[Гусари (рід кавалерії)|гусарів]] австрійської армії, дислокованого у Жовкві.

1848  — разом зі своїм полком вирушив вдо [[Угорщина|УгорщинуУгорщини]] для придушення анти[[Габсбурґи|габсбурзької]] [[Угорська революція 1848|революції в цій країні]]. Невдовзі втік із війська та перейшов на бік повстанців. У битві під [[Тимішоара|Тимішоарою]] потрапив у австрійський [[полон]] і був ув’язненийув'язнений на три роки у замку [[Куфштайн]].

[[1851]]-–[[1853]]  — мешкав у [[Броди|Бродах]], після смерті матері повернувся до Жовкви. Працював писарем у [[домінія]]х (маєтках), а у вільний час досліджував і описував ландшафти, життя та звичаї галичан, пам’яткипам'ятки, документи, написи. Деякий час працював як шляховий майстер, потім – — бухгалтер при гостинці [[Жовква]]–-[[Сокаль]].

З [[1858]] постійно мешкав у Львові, працював на різних роботах (навіть простим робітником), займався науковим [[краєзнавство]]м.

[[1862]]–[[1864]] – — працював у щоденній газеті ''[[Dziennik Literacki]]''. Тут вміщав свої перші друковані розвідки, зокрема, дослідження галицьких міст і містечок. Згодом був позаштатним радником [[Галицьке намісництво|Галицького намісництва]].

Займався збиранням всього, що стосувалося географії та історії. У ''Dzienniku Literackim'' було надруковано серію матеріалів «Міста і містечка в Галичині» ([[1866]]).

[[1868]] – — почав видавати «Енциклопедію до краєзнавства Галичини» ({{lang-pl|«Enzyklopedya do krajoznawstwa Galicyi»}}). Але в [[1874]] видання припинилося на другому томі. Зібраний матеріал був частково переданий у власність [[Польська академія знань|Академії Наук у Кракові]] (зараз зберігається у [[Вавель]]ському відділі Державного Архіву в [[Краків|Кракові]], але донині не відредагований і не опублікований), Шнайдер натомість отримав пенсію, приблизно рівну пенсії гімназіального [[професор]]а.

* Першим описав [[Трипільська культура|трипільські]] пам'ятки [[Тернопільська область|Галицького Поділля]] і склав реєстр з 65 археологічних пам'яток, виявлених та обстежених ним на [[Борщівський повіт (Австро-Угорщина)|Борщівщині]] <ref name="nb">[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/14/032Bulyk.pdf Наталя Булик. Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога.&nbsp;— Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. &nbsp;— Вип. 14. &nbsp;— 2010. &nbsp;— С. 440–453.]</ref>.

* У [[1870-ті|1870-х рр.]] розробив для містечка [[Стратин|Стрятина]] проект герба з зображенням родового знаку колишніх власників міста &nbsp;— [[Балабан (прізвище)|Балабанів]].

* [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=27759&dirids=1 ''A.Schneider.'' Encyklopedja do krajoznawstwa Galicji. &nbsp;— Lwów, 1868. T. I.] {{ref-pl}}

* ''A.Schneider.'' Przewodnik po Lwowie. &nbsp;— Lwów, 1875. {{ref-pl}}

* ''A.Schneider'' Przewodnik po mieście Lwowie. &nbsp;— Lwów, 1871. {{ref-pl}}

* Зібрав пам'ятки старовини з [[Княжа гора (Львів)|Княжої гори]] (Львів), викопані під час спорудження "«[[Курган Люблінської унії|кургану Люблінської унії]]"».

* Першим провів археологічні дослідження околиць [[Кам'янопіль (Пустомитівський район)|Кам'янополя]] ([[1870]]), при цьому були знайдено [[неоліт]]ичні крем'яні сокири, списи та ножі (5000—2500 &nbsp;рр. до н. &nbsp;е.). В лісі на межі Кам'янополя та [[Сороки-Львівські|Сорік Львівських]] було знайдено сидяче поховання, датоване V тисячоліттям до н. &nbsp;е.

* Близько [[1878]] року в [[Новосілка (Бучацький район)|Новосілці Язловецькій]] розкопав могилу, де був кістяк у дерев'яній труні і зуб тура <ref>''[[Андрусяк Микола Григорович|Андрусяк Н.]]'' Минуле Бучаччини // [[Бучач і Бучаччина]]. Історично-мемуарний збірник.— Ню Йорк &nbsp;— Лондон &nbsp;— Париж &nbsp;— Сидней &nbsp;— Торонто: [[НТШ]], Український архів, 1972.&nbsp;— Т. XXVII.&nbsp;— 944 с., іл. с. 20</ref>

* У [[1878]] виявив [[Трипільська культура|трипільське]] поселення в урочищі Обоз в [[Кошилівці|Кошилівцях]], хоч помилково вважав його місцем римського табору, а жіночу фігурку&nbsp;— зображенням богині Флори. Ще одне трипільське поселення А.Шнайдер зафіксував у с. [[Дорогичівка]] [[Заліщицький повіт (Австро-Угорщина)|Заліщицького повіту]] <ref name="nb">[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/14/032Bulyk.pdf ''Наталя Булик.'' Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога.&nbsp;— Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.&nbsp;— Вип. 14.&nbsp;— 2010.&nbsp;— С. 440–453.]</ref>.

== ПосиланняПримітки ==

* ''Шишка О.'' Трагічна доля Антонія Шнайдера // [[Галицька брама |Галицька брама]]. 1995. № &nbsp;5, 6.

* ''Чорновол І.'' Антоній Шнайдер&nbsp;— фундатор галицького краєзнавства // Львівська газета.— 23.01.04, №12№&nbsp;12.— C. 7.

== ПриміткиПосилання ==