Кристіан II: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 36:
Після смерті у [[1513]] році Юхана Кристіан стає королем Данії. Від самого початку він розпочав боротьбу проти аристократії, намагаючись зміцнити свою владу.
У [[1517]] році він почав боротьбу за Швецію. В цьому ж році Кристіан II
Скориставшись цим, Кристіан II спорядив велику армію та флот, після чого вдерся до Швеції. У [[1520]] році відбулася битва на озері Осунден, внаслідок чого шведська армія була розгромлена, а сам Стен Стуре Молодший помер від поранень. В цьому ж році Кристіана II короновано на володаря Швеції. Після цього наказав страти 82 шведських
У [[1521]] році король відправився до Нідерландів, де зустрівся з імператором Карлом V. У нього Кристіан просив підтримки проти Любека та отримання прав на графство Гольштейн.
Повернувшись до Данії, Кристіан II впровадив закон, щоб полегшити становище середнього та нижчого класів. Знать, шляхта та вище духівництво Данії розглядало це як спробу позбавити їх давніх привілеїв. Це викликало повстання на півдні Данії. Водночас почалося шведське повстання в області Далекарлії проти жорстокої політики Кристіана. Його очолив [[Густав Ваза]]. Можливості втримати владу у Кристіана II були, проте його нерозважлива політика сприяла зростанню ворогів. Він посварився із своїм дядьком [[Фредерік I (король Данії)|Фредеріком]], графом Гольштейнським. Проти Кристіана також виступили селяни, купці та торговці. Підтримали усіх ворогів данського короля міста Ганзи. У [[1523]] році Фредеріка Гольштейнского оголосили королем Данії. Водночас Густав Ваза захопив Стокгольм.
Врешті-решт Кристіан II втік до Норвегії, де намагався зміцнити свої позиції, але й тут не втримався. Він вимушен був здатися й у Копенгагені укладено угоду. Кристіан разом з родина відправився у вигнання до Німеччини.
|