Уго Малагуті: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
{{Письменник
Італійський прозаїк, ред. і вид., один з провідних авторів суч. нац. НФ. Рід. в Болоньї, очолював провідний італійський журнал НФ "Галассі" (Galassia), вів книжкову серію наeкової фантастики у власному спеціалізованому видавництві. Живе в Римі.▼
| Ім'я = Уго Малагуті
| Оригінал імені = Ugo Malaguti
| Фото =
| Ширина =
| Підпис = '''Уго Малагуті'''
| Ім'я при народженні = Уго Малагуті<br />Ugo Malaguti
| Псевдоніми =
| Дата народження = 21.07.1945
| Місце народження =[[Болонья]]([[Італія]])
| Дата смерті =
| Місце смерті =
| Поховання =
| Національність = італієць
| Громадянство = {{ITA}}
| Мова творів = англійська
| Рід діяльності = [[Проза]]їк, перекладач, видавець ,
| Діяльність = письменник-фантаст
| Жанр = [[фантастика]], [[фентезі]], [[жахи]], [[містика]]
| Magnum opus =
| Ukrcenter =
| Премії =
| Нагороди =
| Сайт =
| Signature =
| Примітки =
}}
| Період = 1900
}}
▲Італійський прозаїк,
Популярність Малагуті принесли романи-притчі, що поєднують наукову фантастику образи і сюжетні лінії з "вічними питаннями" філософської літератури, зокрема, пошуками "істинної" релігії. В "Дивах Сатани" [Satana dei Miracoli] (1966) втікачі з потрапила під п'яту технократичної тиранії Землі (де вже роботи -інквізітори посилають "єретиків" і "відьом" на вогнище) знаходять обітовану планету, що обіцяє їм шукану релігійну свободу; проблеми починаються, коли справжній господар планети - Сатана, спочатку що прикинувся "добрим", вимагає від новонавернених прісних, щоб вони взялися за те ж, чим займалися їхні колишні гонителі-роботи: викорінювали єресь. Загадковий герой роману "[[Палац у небі]]" [Il Palazzo nei Cielo] (1970), позбавлений пам'яті, у своїх пошуках (на майже збезлюділа Землі, - а також на Марсі і Венері, де його приймають за месію), - міфічного Вічного Міста (про яке кажуть, що це - Сховище Пам'яті, створене самим Богом) відкриває своє минуле і своє "я". Виявляється, герой - це перевтілення всемогутнього комп'ютера; той мешкав в якомусь позахмарному замку, а потім, вирішивши спуститися вниз, до людей, щоб розділити їх сумне самотність, стер власну пам'ять (залишивши собі лише ту її мізерну частку, до-раю дозволяла проіснувати у вигляді людини). На російську мову перекладено декілька оповідань Уго Малагуті, зокрема науково-фантастичний памфлет"Стрілянина по живій мішені" (196.), написаний у співавт. з Луїджі Коцца як безпосередня реакція на вбивство Кеннеді (справа відбувається в одному з американських штатів, де вбивство Президента стало свого роду священною традицією). Про наявність перекладів Малагуті українською мовою нічого невідомо.
Рядок 7 ⟶ 38:
* '' [[Безсмертні гіганти]] '', в 1963 році (під псевдонімом Х'ю Мейлон)
* '' [[Система добробуту]] '', 1965
* '' [[Сини
* '' [[S.O.S. для Галактики]] '', в 1965 році (під псевдонімом Х'ю Мейлон)
* '' [[Дива Сатани]] '', 1966
* '' [[Балада Алена Гарді]] '', 1968
* '' [[
* '' [[Палац у небі]] '', 1970
Рядок 19 ⟶ 50:
* http://www.sf-encyclopedia.com/entry/italy {{ref-en}}
* Encyclopedia of Italian Literary Studies: A-J {{ref-en}}
* http://www.minimaetmoralia.it/wp/ugo-malaguti/ {{ref-it}}
*
*
| |||