Олександр Конецпольський (подільський воєвода): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
TeoBot (обговорення | внесок) м checkwiki за допомогою AWB |
|||
Рядок 3:
== Коротка біографія ==
Червертий<ref name="K1"
В молодому віці був відданий до двору [[київські воєводи|київського воєводи]] князя [[Василь Костянтин Острозький|Костянтина Острозького]], де здобував перший досвід у сутичках з татарами. 1579 року з 100-кінною гусарською ротою на службі королю брав участь у виправі полоцькій. Служив у складі полку [[староста|старости]] пжасниського Кшиштофа Ніщицького, обороняючи литовсько-московський кордон в районі [[Шклов]]а. Під час великолуцької виправи 1580 року (за спеціяльним завданням короля) був у складі окремого підрозділу [[Ян Замойський|Яна Замойського]] (похід на Веліж, Великі Луки). Після їх здобуття був відданий, разом з найкращими верховими ротами, тимчасово під командування [[брацлавські воєводи|брацлавського воєводи]] [[Януш Збаразький|Януша Збаразького]]. Був їх очільником (близько 2400 вершників), під Торопцем було розбито 10000-е московське військо воєводи Хілкова. Брав участь під час походу на [[Псков]] у 1581–1582 роках, відзначився під час боїв під мурами фортеці 7 грудня 1581 р.). За заслуги отримав 1580 року від короля річну пенсію з доходів староства Bєлюньського розміром 200 золотих, збільшену 1582 року до 300 золотих. 1582–1586 років служив у [[кварцяне військо|війську кварцяному]], керував ротою вершників.
Рядок 9:
Біля 1584 року став старостою вєлюньським. Під час безкоролів'я підтримував політику Яна Замойського. 1587 року перебував з двором у Кракові, взяв участь в обороні Кракова від нападу архикнязя Максиміліяна, в січні 1588 року став керівником передової сторожі, на її чолі першим перейшов польсько-цісарський кордон. У битві під Бичиною 24 січня 1588 року воював на лівому крилі. Сприянням Яна Замойського отримав від короля Сиґізмунда III Жарновецьке староство у 1595 році, каштелянію [[сєрадз]]ьку 1597 року.
Брав участь 1601–1602 років у виправі на Ліфляндію (керував 100-кінною ротою в королівському полку Стефана Потоцького). У 1607–1609 роках був одним з активних учасників війни з московитами. На початку 1606 року став воєводою [[серадз|сєрадзьким]]. Під час [[рокош Зебжидовського|рокошу]] став на сторону короля, хотів єдности (компромісу) шляхти. 16 липня 1606 року ледве залишився живим під час сутички. Був ревним католиком, мав тісні зв'язки з єзуїтами. Під час відновлення рокошу активно протидіяв у Великопольщі рокошанам. Брав участь в Ґузовській кампанії, привів з собою 200 гусарів, 100 козаків, 100 піхотинців. Під час [[Битва під Гузовим|битви під Ґузовом]] мав відповідати за особисту безпеку короля. На початку 1608 року брав участь в перемовинах між сторонами конфлікту. За це король віддав йому староство бжезьніцьке, надав річну пенсію 6000 золотих.<ref>''H.Kotarski.'' Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609)… s. 511–512</ref> З 1603 року був [[Подільські воєводи|подільським воєводою]].<ref name="K1"
Помер в Русьці ([[Серадзьке воєводство (1339—1793)|Серадзьке воєводство]]).<ref name="К12">''H.Kotarski.'' Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609)… s. 512</ref>
Рядок 25:
* Ян
* Леонарда — монахиня
* Барбара — монахиня.<ref name="К12"
== Примітки ==
Рядок 35:
== Посилання ==
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/koniecpolscy01.html#G3 Koniecpolscy (01)] {{ref-pl}}
{{ukr-bio-stub}}▼
{{Poland-bio-stub}}▼
{{DEFAULTSORT:Конецпольський Александер}}▼
▲{{DEFAULTSORT:Конецпольський Александер}}
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:Воєводи подільські]]
[[Категорія:Сєрадзькі воєводи]]
[[Категорія:Сєрадзькі каштеляни]]
[[Категорія:Персоналії:Жванець]]
▲{{ukr-bio-stub}}
▲{{Poland-bio-stub}}
| |||