Вороневе: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок) м стильові правлення |
TeoBot (обговорення | внесок) м checkwiki за допомогою AWB |
||
Рядок 2:
| назва = Вороневе
| область = [[Житомирська область]]
| район = [[
| рада = [[Бехівська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 1822380603
Рядок 36:
'''Воро́неве''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Коростенський район|Коростенському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 166 осіб.
У сучасному селі Вороневому проживають представники роду Пашиничів древніх, які оповідають про те, що поселення назване тому, що засноване втікачем з обложеного і спаленого міста, який був «паленою вороною», тобто обгорів і був чорний, як ворон. Цей утікач роду Пашиничів заснував поселення Вороневе, бо утік з палаючого міста, у вогні пожежі якого обгоріли його одяг, волосся, сам був чорний, як «палена ворона». (Джерело - стаття С. КОРОЛЬОВА) „Спалення Іскоростеня княгинею Ольгою 946 року було великою і грізною подією в землі Дерев. Подією, яка відклалася в пам'яті сучасників древлянської трагедії, передавалася їх нащадками як достовірне сказання родової і племінної історії. Стародавнє сказання відоме в поселеннях навколо сучасного Коростеня - Пашинах, Син гаях, Бехах, Білошичах (Щорсівці), де проживають нащадки тих хто боронив місто від підступної київської княгині.
Сказання відоме хранителям народної історії також на Народиччнні, Овручченні, Словечанщині, Олевщині, де проходила Ольга з дружиною. Оповідь про спалення міста Іскоростеня відома в таких деталях: Ольга просила дати від кожного дому по три голуби і горобці - птахів, які в древлянських будівлях гніздилися під стріхами, в голуб'ятниках.
Коли древляни дали данину птахами, Ольга наказала воїнам до ніжок птахів прив'язати тритуки, що ледь-ледь жевріли потаємним вогнем, загорнути їх хусточками і пустити птахів у надвечір'я до гнізд. Так спалахнув Іскоростень, запалений потаємним вогнем Ольги, вогнем -підступником, що причаївся як грізна сила у маленьких грибках - трутовиках.
Місто загорілося одночасно, і гасити його не було можливості. В пам'яті багатьох поколінь живе народне сказання, з якого окремі фрагменти мені вдалося виявити. Коли місто запалало, древляни відкрили важкі ворота і стали вибігати, рятуючись від вогню. Багато хто загинув, потрапив у полон, частина втікачів врятувалася.
Рядок 55 ⟶ 48:
* [http://www.panoramio.com/photo/24819661 фото+мапа]
{{Ukraine-geo-stub}}▼
{{Коростенський район}}
[[Категорія:Села Житомирської області]]
▲{{Ukraine-geo-stub}}
|