Іриней (Фальковський): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок) м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600 |
TeoBot (обговорення | внесок) м checkwiki за допомогою AWB |
||
Рядок 19:
Народився у сім'ї священика о. Якима Фальковського, який згодом, після смерті дружини прийняв чернечий постриг у [[Київський Братський монастир|Київському Братському монастирі]].
=== Навчання ===
З [[1772]] навчався в [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянській академії]].
[[1775]] — перервав навчання у класі поетики і виїхав з братом Степаном Фальковським до [[Токай (Угорщина)|Токаю]] ([[Угорщина]]), де його батько отримав посаду священика домової церкви російської "Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору". Комісію очолювали генерал-майор Федір Степанович Вишневецький (до [[1749]]), за походженням українець, потім його син — генерал Гавриїл Вишневецький. Обидва охоче запрошували на службу студентів [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|КМА]], які, виконуючи незначні обов'язки в церкві, мали змогу навчатися за кордоном.
[[1777]]/[[1778|78]] навчальний рік І.Фальковський провів у [[протестанти|протестанській]] школі, потім у [[Піари|піарській]] гімназії [[Будапешт|Пешт]]а й [[Братислава|Пресбурзькому]] [[Ліцей|ліцеї]], де вивчав сучасні іноземні мови, зокрема [[угорська мова|угорську]].
З [[1780]]/[[1781|81]] навчального року коштом російського посла у [[Відень|Відні]] князя [[Голіцин Дмитро Михайлович|Дмитра Голіцина]] навчався в [[Будапештський університет|університеті Буди]], де досконало вивчив [[історія|історію]], [[географія|географію]], експериментальну фізику й інші науки, особливо захоплювався [[математика|математикою]] й [[астрономія|астрономією]], був одним із найкращих студентів університету. Іспити складав [[1781]] у [[Буда (Будапешт)|Буді]] та [[1782]] у [[Пешт (Будапешт)|Пешті]]. Встановив зв'язки із сербськими й словацькими вченими. Свої майбутні наукові праці з географії «для всегдашней памяти о Венгрии и о Сербской благодетельствующей, мне нации» напише на основі досліджень учителів історії та географії Пресбурзького ліцею [[Словаки|словаків]] Яна Томка Саскія та [[Матей Бел|Матея Бела]]. Це була перша праця російською мовою з географії Угорщини. [[1779]] Фальковський написав вірш [[латинська мова|латинською мовою]], присвячений історії Угорщини часів [[хрестові походи|хрестових походів]]. Цікавими є його листи-оповідання, адресовані товаришу А.Ставицькому до Токаю, в яких є опис міст [[Зомбор]]а, [[Керестеш]]а, [[Геделе]], замальовки угорських краєвидів тощо.
=== Робота у Києво-Могилянській академії ===
Навесні [[1783]] Фальковський повернувся в [[Київ]], відмовившись від посади писаря в російському посольстві у Відні та мотивуючи це тим, що хоче стати викладачем у Києві. Привіз із собою багато книг, частину яких передав до академічної бібліотеки. У КМА слухав [[богослов'я]], вивчав [[єврейська мова|єврейську]] та [[грецька мова|грецьку мови]] і в грудні [[1783]] був рекомендований на посаду викладача КМА.
[[1786]] — прийняв чернечий постриг. Його послух, який тривав 8 років, полягав у читанні й перекладі щосуботи німецьких газет для [[Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі|митрополита Київському й Галицькому]] [[Миславський Самуїл|С.Миславського]], який протегував молодому вченому.
Протягом 21 року Фальковський викладав у КМА алгебру, геометрію, астрономію, архітектуру, змішану математику, [[гідравліка|гідравліку]], [[оптика|оптику]], а також історію, географію, поезію, німецьку мову, філософію, теологію.
З [[20 березня]] [[1803]] до [[25 лютого]] [[1804]] — ректор КМА. На думку дослідників, Фальковський «був найкоштовнішим її надбанням», найобдарованішим серед усіх відомих в [[Російська імперія|Російській імперії]] вчених кінця [[XVIII ст.|XVIII]] — початку [[XIX ст.]].
Рядок 42:
У КМА Фальковський відкрив фізико-математичний кабінет, в якому були земні й небесні глобуси, сфери [[Копернік Миколай|Коперніка]], повітряний насос, електрична машина, [[телескоп]], [[астролябія]], [[барометр]] тощо. При [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівському Золотоверхому монастирі]] він створив навіть маленьку обсерваторію.
У його курсах «Сферична астрономія» та «Теоретична астрономія» детально викладена [[закони Кеплера|кеплерівська теорія руху планет]], описані рух [[Сонце|Сонця]] і залежні від цього явища, а також рух [[Місяць (супутник)|Місяця]] та пов'язані з цим затемнення; вирішені задачі визначення часу майбутніх [[сонячне затемнення|сонячних затемнень]] на [[1795]]–[[1800]], наводяться відомості про [[комети]] і [[змінні зорі]].
У «Геометрії» розглянув питання, що стосуються фігури та розмірів Землі.
Видавав «Київські місяцеслови» — щорічники, в яких містилися відомості про положеннях Місяця і Сонця, про затемнення, а також статті на історичні теми.
=== Музика та поезія ===
Фальковський захоплювався музикою, писав музичні твори. З його ініціативи після тривалої перерви відкрито клас нотного співу, який мав задовольнити потреби академічного хору та хору Київського Братського монастиря. Першими викладачами в ньому за рекомендацією Фальковського стали студент-філософ Й.Мохов та Г.Баранович.
При КМА Фальковський створив студентське Вільне піїтичне товариство ([[1792]]), метою якого було «повсякденне читання добрих книг». Бурсаки могли користуватися бібліотекою свого професора.
Труди свої Фальковський оцінював скромно: «Дорогій Вітчизні моїй потрібні знання, які я завжди любив».
Рядок 62:
[[1812]]–[[1813]] — єпископ Смоленський і Дорогобузький; 1812 організував народне ополчення для боротьби проти армії [[Наполеон I Бонапарт|Наполеон]]а (за що пізніше отримав нагороду).
З [[1813]] — знову коад'ютор Київський і настоятель Михайлівського Золотоверхого монастиря. Намагався реорганізувати чернече життя, зробити його більш доцільним і корисним — навчав ченців проповідництву слова Божого, організував школу церковного співу, написав «Правила для упорядочения жизни монахов».
У ці роки Фальковський склав «Описание церков Черниговской епархии», «Описания Златоверхого Михайловского монастыря» та «Описание всех православных монастырей Киевщины».
Мав багато задумів, але помер, як мовиться в епітафії, перед розкритою Біблією «1823 года Апреля 29 дня в Неделю Фомину, на камнях в молитве к служенію Литургіи… Если время все уносит, то дела живут вечно».
Похований в Михайлівському Золотоверхому соборі в приділі св. Варвари. Поховання, як і собор, було знищене [[1936]] року.
Майно Фальковського дісталося у спадщину його небожам [[Бодянський Осип Максимович|Бодянським]], рукописи розпорошені по різних сховищах.
== Праці ==
Фальковський багато писав. Є автором псалмів, гімнів, елегій російською, німецькою, латинською та французькою мовами, складав [[
Автор «Краткого географическаго описанія Венгріи», «Записокъ о Кіево-Могилянской академіи», «Сокращенія Церковной хронологіи, называемой наукой о Пасхаліи» (ця праця мала, крім теоретичного, й практичне застосування).
Найвідомішою працею був його підручник з догматико-полемічного богослов'я, яким користувалися у всіх духовних закладах, ''Christianae Ortodoxae Dohmatico-polemicae Theologiae, olim a clarissimo viro Theophane Procopowicz ejusque continuato rebus adornatae ac in tribus voluminibus primum anno MDCCLXXXIII [1783] editae Compendium'' («Стислий виклад християнського православного догматично-полемічного богослов'я, колись найяснішого мужа [[Теофан Прокопович|Теофана Прокоповича]], продовжений і вдосконалений і вперше у трьох томах року 1783 відредагований»). У ньому автор систематизував здобутки богословської науки, висловив свою думку про богословські проблеми. Цією працею нагороджували найкращих студентів КМА.
Цікавим є своєрідний щоденник Фальковського «Размышленія ежедневныя, писанныя в 1787 году», сповнений молитовних роздумів, прагнень до подолання пристрастей, до вдосконалення.
Склав тлумачення до всіх послань апостола Павла, які містять короткі відомості про час, місце й мету їх написання, короткий аналіз змісту й самі тлумачення. Вони чіткі, ясні, доступні читачам. Для написання цієї праці Фальковський використав твори [[Флавій Йосип|Й. Флавія]], [[Страбон]]а, [[Ориген]]а, [[Іоан Златоуст|Іоана Златоуста]], [[Августин Блаженний|Августина Блаженного]], [[Амвросій Медіоланський|Амвросія Медіоланського]] й багатьох інших духовних письменників. Але надруковані з них були лише «Толкованіе на посланіе апостола Павла к Римлянамъ» (1807) і «Толкованіе на посланіе апостола Павла к Галатамъ» (1807).
Значна частина 92-томної рукописної спадщини Фальковського (наукові праці, нариси, проповіді — близько 1300) зберігається в Інституті рукопису [[НБУВ]] і наразі не опублікована.
| |||