Вікіпедія

Шевчук Олег Борисович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Othernames|Шевчук}}▼
{{Особа
| ім'я = Олег Борисович Шевчук
| місце_проживання = місто [[Київ]]
| інші_імена =
| зображення = Shevchuk_OlegShevchuk Oleg.JPG
| розмір_зображення = 220px
| підпис_зображення = Олег Шевчук у [[2008]] році
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 2.1.1968
| місце_народження = м.місто [[Київ]]
| дата_смерті =
| місце_смерті =
Рядок 16 ⟶ 15:
| національність = [[Українці|українець]]
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = [[підприємець, громадський та політичний діячполітик]]
| титул =
| військове звання =
Рядок 25 ⟶ 24:
| партія = безпартійний
| головував_(-ла) =
| віросповідування =
| конфесія =
| чоловік =
| дружина =
Рядок 31 ⟶ 30:
| родичі =
| нагороди =
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден За заслуги III ступеня (Україна)}}
{{!}} {{Державна премія України в галузі науки і техніки}}
{{!}}}
| сторінка_в_інтернеті = http://www.shevchuk.in.ua/index.html
| примітки =
| employer =
Рядок 41 ⟶ 40:
| вага =
| герб =
▲}}{{Othernames|Шевчук}}
}}
{{Депутат
| депутат1 = {{прапорець20|UKR}} [[Народний депутат України]]
Рядок 52 ⟶ 51:
| початок2 = [[23 листопада]] [[2007]]
| кінець2 = [[12 грудня]] [[2012]]
| скликання3 = [[Категорія:Народнінародні депутати України 7-го скликання|7-го скликання]]▼
| партія3 = безпартійний ([[Блок Юлії Тимошенко|БЮТ]])
| початок3 = [[12 грудня]] [[2012]]
| кінець3 = [[27 листопада]] [[2014]]
}}
 
'''Оле́г Бори́сович Шевчу́к''' ({{н}} [[2 січня]] [[1968]], м.місто [[Київ]]) — [[Україна|український]] [[політик]], підприємець, громадський[[Кандидат та політичний діячнаук|кандидат]] економічних наук. Заступник голови ради [[Федерація роботодавців України|Федерації роботодавців України]], президент [[Конфедерація роботодавців України|Конфедерації роботодавців України]], [[народнийНародні Депутати Верховної Ради України 6-го скликання|Народний депутат України]] 3, 6, і 7 скликань.
 
== Освіта ==
У [[1987]] році з відзнакою закінчив Київський технікум радіоприладобудування. [[1994]] році здобув диплом [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету імені Тараса Шевченка]] за спеціальністю [[Радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|радіофізик]]. Кандидат економічних наук. [[20 жовтня]] [[2000]] захистив кандидатську дисертацію на тему «Управління ризиками інвестиційних проектів». Працює над докторською дисертацією на тему «Економічна сутність становлення Інформаційного суспільства» (докторант [[Інститут економіки та прогнозування НАН України|Інституту економіки та прогнозування НАН України]]).
У 1987 році з відзнакою закінчив Київський технікум радіоприладобудування.
1988 - 1989 рр. – строкова служба у збройних силах СРСР, війська зв’язку.
У 1994 році здобув диплом Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю радіофізик.
З 2000 року кандидат економічних наук: захистив кандидатську дисертацію на тему «Управління ризиками інвестиційних проектів».
2000 – 2006 рр. докторант Інституту економіки та прогнозування НАН України.
Автор та співавтор багатьох вітчизняних наукових праць та публікацій, присвячених дослідженню проблематики формування інформаційного суспільства в Україні. Зокрема співавтор книг: «E-Ukraine. Інформаційне суспільство в Україні: бути чи не бути» (2001 р.), «Електронний уряд» (2001 р.), «Зелена Україна» (2002 р.) тощо.
 
== Кар'єра ==
У [[1988]]–[[1989]] роках — служба в армії (підрозділ зв'язку).
У 1990 році організував та очолив першу власну компанію і з того часу успішно продовжує підприємницьку діяльністю у різних галузях економіки. З 1996 року активно залучається до розвитку руху роботодавців України.
Серед ключових посад:
1996 - 1998 рр. – заступник Голови правління національного оператора “Укртелеком”;
1997 - 1998 рр. – Генеральний секретар “Української Асоціації виробників феросплавів”;
З 1997 року – віце-президент “Українського Союзу промисловців і підприємців”.
У 1998 році створює громадське об’єднання провідних учасників ринку телекомунікацій та інформаційних технологій «Телеком-клуб».
У 2001 році створив під власним керівництвом громадську дослідницьку організацію “Інститут інформаційного суспільства України” з місією актуалізації проблем розвитку інформаційного суспільства, електронного урядування та цифрової демократії.
У 2003 році сформував одну з перших в Україні галузевих організацій роботодавців – “Всеукраїнське об’єднання роботодавців у галузі телекомунікацій та інформаційних технологій”.
З 2012 року – Президент “Конфедерації роботодавців України”.
З 2013 року – Заступник Голови “Ради Федерації роботодавців України”.▼
 
У [[1990]] році 22 річний студент [[Радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|радіофізичного факультету]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету імені Тараса Шевченка]] Олег Шевчук став депутатом [[Київська міська рада|Київської міської ради]]. Протягом [[1991]]–[[1992]] років — секретар постійної комісії Київської міської ради народних депутатів з організації фізкультурно-оздоровчої діяльності, спорту, туризму та дозвілля киян.
== Сім'я ==▼
 
Має двох синів - Антона та Олега.
З травня [[1991]] до [[2006]] року — у лавах [[Партія Зелених України|Партії Зелених України]]. У [[1997]] році очолив Секретаріат партії та став заступником голови ПЗУ.
 
З [[1992]] до листопада [[1996]] року — голова правління групи компаній «Обрій».
 
З [[1996]] року активно починає займатися розвитком руху роботодавців. У [[2001]] році створює та очолює одну з перших в Україні галузевих роботодавчих організацій — Всеукраїнське об'єднання роботодавців у галузі телекомунікацій та інформаційних технологій. Нині є президентом Конфедерації роботодавців України, заступником голови ради Федерації роботодавців України. Як представник руху роботодавців мав досвід керівництва представницькими наглядовими органами Фондів соціального захисту.
 
У [[1996]]–[[1998]] роках — комерційний директор, заступник генерального директора з роботи із споживачами та маркетингу Українського об'єднання електрозв'язку «[[Укртелеком]]». У 1997–1998 роках — генеральний секретар «Української Асоціації виробників феросплавів». З 1997 року — віце-президент «Українського Союзу промисловців і підприємців». У 1998 році створює громадське об'єднання провідних учасників ринку телекомунікацій та інформаційних технологій «Телеком-клуб».
 
З березня [[1999]] до липня [[2001]] року очолював [[Державний комітет інформатизації України|Державний комітет зв'язку та інформатизації України]].
 
З квітня [[1997]] року — генеральний секретар Української асоціації виробників феросплавів та іншої електромеханічної продукції. З вересня [[1997]] — голова комісії правління [[УСПП]] з питань телекомунікацій та розвитку інтелектуальних мереж, з [[14 лютого]] [[2000]] року — віце-президент УСПП з питань інформатизації та телекомунікацій.
 
З березня [[2000]] — радник [[Голова Верховної Ради України|Голови Верховної Ради України]].
 
З липня [[2001]] року — директор власноруч створеного «Інституту Інформаційного суспільства України». З жовтня [[2001]] року — віце-президент Асоціації захисту прав споживачів природних монополій «Антимонопольний союз».
 
Жовтень — листопад [[2002]] — радник [[Прем'єр-міністр України|Прем'єр-міністра України]] на громадських засадах.
 
З [[2003]] року — голова Всеукраїнського об'єднання обласних організацій роботодавців у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій.
 
З липня [[2005]] року по грудень [[2007]] — голова Наглядової ради Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
 
З лютого [[2010]] року — голова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування [[Україна|України]] на випадок безробіття.
 
▲З 2013 року – Заступникзаступник Голови “Ради«Ради Федерації роботодавців України”України».
 
Співавтор книг:
* «Ризики підприємницької діяльності. Проблеми аналізу»,
* «E-Ukraine. Інформаційне суспільство в Україні: бути чи не бути» (2001),
* «Електронний уряд» (2001),
* «Зелена Україна» (2002).
 
Захоплюється [[спорт]]ом та [[театр]]ом.
 
== Парламентська діяльність ==
У 1990[[1998]] році розпочинаєза списком громадську та політичну діяльність;ПЗУ обраний депутатом[[Народні додепутати КиївськоїУкраїни міської ради. У 1998 році за списком ПЗУ був обраний3-го скликання|народним депутатом України 3-го скликання]]. Працював Першимпершим заступником Головиголови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту та зв'язку. Співавтор низки законопроектів: «Про поштовий зв'язок», «Про телекомунікації», «Про радіочастотний ресурс України» тощо. Склав депутатські повноваження [[22 лютого]] [[2000]] року.
 
1999 - 2001 рр. – Голова Державного комітету зв’язку та інформатизації України.
Квітень [[2002]] — кандидат в [[народний депутат України|народні депутати України]] від [[ПЗУ]], № 2 в списку. На час виборів: директор Інституту інформаційного суспільства, член ПЗУ.
2007 - 2012 рр. – народний депутат України 6-го скликання, Перший заступник Голови Комітету ВР України з питань соціальної політики та праці, співавтор понад 40 законопроектів.
 
У 2014 році – народний депутат України 7-го скликання. Член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв'язку.▼
Березень [[2006]] — кандидат в [[народний депутат України|народні депутати України]] від [[ПЗУ]], № 5 в списку. На час виборів: докторант Інституту економічного прогнозування НАНУ, член ПЗУ.
 
[[Народні Депутати Верховної Ради України 6-го скликання|Народний депутат України 6-го скликання]] з [[23 листопада]] [[2007]] до [[12 грудня]] [[2012]] від «[[БЮТ|Блоку Юлії Тимошенко]]», № 95 в списку. На час виборів: директор інституту інформаційного суспільства, безпартійний. Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці. Співавтор понад 40 законопроектів.
 
▲У [[2014]] році — –[[Народні депутати України 7-го скликання|народний депутат України 7-го скликання]]. Член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв'язку.
 
== Нагороди ==
[[Орден «За заслуги»]] III ступеня (листопад [[1998 р.]]). Лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії України в галузі науки і техніки]] ([[2000 р.]]).
 
▲== Сім'я ==
Мати Галина Луківна ([[1941]]) — пенсіонер. Дружина Ганна Григорівна ([[1967]]) — економіст. Син Антон ([[1989]]) і Олег.
 
== Посилання ==
* [http://www.shevchuk.in.ua/index.html Офіційний сайт Олега Шевчука]
* [http://dovidka.com.ua/user/?code=71066 Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»]
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_ank_arh?kod=173803 Верховна Рада України 3-го скликання]
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=2198 Верховна Рада України 6-го скликання]
Рядок 99 ⟶ 130:
[[Категорія:Народні депутати України 3-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 6-го скликання]]
▲[[Категорія:Народні депутати України 7-го скликання]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шевчук_Олег_Борисович