Андреас Окопенко: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 2:
'''Андре́ас Окопе́нко''' ({{lang-de|Andreas Okopenko}}; * [[15 березня]] [[1930]], [[Кошице]], [[Словаччина]] — †[[27 червня]] [[2010]]) — [[Австрія|австрійський]] письменник-авангардист [[Українці|українського]] походження. Писав [[Німецька мова|німецькою мовою]].
 
== Біогрфія ==
Народився в сім’ї українця й австрійки. Батько за фахом був лікар (певний час асистував визначним фізіологам [[Бехтерєв Володимир Михайлович|Бехтерєву]] та [[Павлов Іван Петрович|Павлову]]), пізніше став дипломатом, діячем [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], а після поразки української революції емігрував до [[Чехословаччина|Чехословаччини]]. Перед Другою світовою війною родина переїхала до [[Закарпаття|Карпатської України]] (там, в ужгородській гімназії, де директором був [[Августин Волошин]], юний Андреас під впливом поезії [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]] почав віршувати), але з приходом угорців Окопенки виїхали до [[Відень|Відня]]. Наприкінці війни Андреас Окопенко потрапив до [[Гітлерюгенд]]у (про це він розповів у автобіографічному романі «Кіндернаці»).
 
Рядок 7 ⟶ 8:
 
Українською мовою поезії Окопенка перекладали [[Мойсієнко Анатолій Кирилович|Анатолій Мойсієнко]] та [[Жупанський Олег Іванович|Олег Жупанський]]. Вони друкувалися в збірці «Двадцять австрійських поетів XX сторіччя» (Київ: Юніверс, 1998), в альманасі «Зерна» (2000, ч.&nbsp;6/7), газеті «Літературна Україна» (14 грудня 2000), журналі «Кур’єр Кривбасу» (2002, №&nbsp;152), а також в авторських поетичних збірках Анатолія Мойсієнка «Нові поезії» (Париж; Львів; Цвікау: Зерна, 2000), «Вибране» (Київ: Фенікс, 2006) та «З чернігівських садів. Нові сонети і верлібри» (2009, розділ «Галузки з віденського саду»<ref>Див.: Літературна Україна, 17 грудня 2009, №&nbsp;42, с.&nbsp;4.</ref>).
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
==Джерела==
Рядок 12 ⟶ 16:
* ''О. Гаврош.'' Один з найвідоміших австрійських письменників виявився… українцем // Високий замок, 1 червня 2007, №&nbsp;94(3501) ([http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=56771 електронна версія]).
* ''J. J. White.'' ‘Die Wahrheit ist zwar konkret, aber sie läßt mit sich reden’: The Later Fictions of Andreas Okopenko // From High Priests to Desecrators: Contemporary Austrian Writers. London: Continuum International Publishing Group, 1993, p.&nbsp;63–81.
 
== Література ==
* ''Andreas Okopenko. Texte und Materialien'', hrsg. v. Klaus Kastberger. Wien: Sonderzahl 1998. (= Forschung/Österreichisches Literaturarchiv; 2) ISBN 3-85449-130-1.
* ''Andreas Okopenko'', hrsg. von Konstanze Fliedl und Christa Gürtler (= Dossier Nr. 23). Graz - Wien: Literaturverlag Droschl 2004. ISBN 3-85420-673-9
 
==Посилання==
{{вікіцитати}}
* {{DNB-Portal|118589733}}
* {{DDB|Person|118589733}}
* [http://www.essl.at/bibliogr/elex.html Окопенко на сайті ELEX – Der elektronische Lexikon-Roman]
[http://www.youtube.com/watch?v=pGUpXIYha6s Пісня «Анархістський вальс» на слова Андреаса Окопенка]
 
==Виноска==
<references />
 
{{DEFAULTSORT:Окопенко Андреас}}