Кульмське право: відмінності між версіями

[[Файл: Chelmno ratusz 02.jpg | thumb | 250px | Кульмська [[ратуша]]]]

'''Кульмське право''', '''Кульмське''' ('''Хелмінське''') '''міське право''' ({{lang-de | Kulmer Recht}}, {{lang-lat | Jus Culmense vetus)}} — сукупність правових норм і уявлень, поширених в [[Пруссія | Пруссії]] в [[XIII ]]-[[ XV ст.]], заснованих на Кульмській грамоті і наступних привілеї [[Тевтонський орден | Тевтонського ордену]] колоністам і які розвивалися під впливом Кульмського верховного суду <ref> Рогачевський А. Л. Кульмська грамота - пам'ятник права Пруссії XIII ст. СПб., 2002. -С. 253-314 </ref>. Названо за містом Кульм ({{lang-de | Kulm; Culm}}), нині - [[Хелмно]] ({{lang-pl | Chełmno}}) в [[Польща | Польщі]].

Кульмське право - публічно-правовий акт, який встановив правові норми взаємовідносин між городянами та адміністрацією Тевтонського ордену. Воно включило в себе частину норм [[Магдебурзьке право | магдебурзького права]] ([[судова система]]), [[Фламандське право | фламандського права]] ([[спадкове право]]).

До XIII століття в [[Німеччина | Німеччини]] існував механізм прийняття міських прав і розвинені їх норми. Це сприяло створенню Тевтонським орденом правової бази нових поселень в ході завоювання Пруссії.

Перший варіант Кульмського міського права ([[28 грудня]] [[1233]]) був оприлюднений в Торні (нинішнє польське місто [[Торунь]]) від імені [[Великі магістри Тевтонського ордену|магістра Тевтонського ордену]] [[Герман фон Зальца | Германа фон Зальца]]. Потім цей документ зберігався в міській ратуші Кульма, але згорів в [[1244]] під час [[Пруси | прусського]] повстання. Привілеї були відновлені [[1 жовтня]] [[1251]] з невеликими відмінностями.

[[Файл: Marienburg19001.jpg | thumb | 300px | Резиденція Тевтонського ордену в Марієнбурзі (нині [[Мальборк ]])]]

'''Перша група правових норм''' визначає права та обов'язки городян. У них визначаються межі земель міст, що надаються городянам у спільне користування для господарської діяльності, місця рибного промислу. Городянин не мав приватної власності на землю, платив [[рента | ренту]], але міг передавати землю в спадок. Частина землі могла продаватися. Для покупця землі встановлювалася (у разі необхідності) [[військова повинність]] (це одна з відмінних рис Кульмського права&nbsp;— якщо городянин не міг нести службу або мав намір виїхати з міста, він повинен був відшкодувати збиток і міг втратити частину майна). Таким шляхом формувався стан [[бюргер]]ів і, в той же час, виявлялися елементи [[кріпосне право | кріпосної залежності]].

'''Друга група правових норм''' визначала систему [[судочинство | судочинства]] і розмежовувала [[юрисдикція | юрисдикцію]] міської громади і Тевтонського ордену. Жителі міста щорічно обирали суддів. Міський суд отримував у своє розпорядження частину штрафних зборів (в першу чергу, за невеликі [[правопорушення ]]). У порівнянні з магдебурзьким судовим правом (норми якого використовувалися при відправленні правосуддя) штрафні санкції були вдвічі менші.

Вищою [[апеляція | апеляційною]] інстанцією для всіх міст була рада міста Кульма.

Орден залишав за собою право переправи людей через [[Вісла | Віслу]] зі справлянням [[мито | мита]].

Остаточно Кульмське право в Пруссії було скасовано в [[1620]], а в Польщі&nbsp;— з її [[Перший поділ Польщі | розділом]].

* [[Німецьке право # Історія | Історія права Німеччини]]

[[Категорія: Середньовічне право]]

[[Категорія: Історія права Німеччини]]

[[Категорія: Право Німеччини]]

[[Категорія: Тевтонський орден]]

[[Категорія: Пруссія]]