|
Села давно немає: останні мешканці вибралися звідси під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932–1933 рр.]] Якщо їхати з обласного центру в напрямку [[Олександрія (місто)|Олександрії]], то повернути слід біля села Васине, потім кілька кілометрів степової дороги — і ось вона глибока балка, де колись уперше з'явився зі своїм приятелем Семен Климовський. На дні балки блищить великий став, навпроти якого, на пагорбі біля Хомчиного гаю, в оточенні високих тополь стояв будиночок Климовського, в якому й гостював Микола Левицький. Старого козака він застав з [[Горацій|Горацієм]] і [[Вергілій|Вергілієм]] у руках. Селяни в солом'яних брилях якраз поверталися з поля. Заходило сонце. Господар повів гостя на гору — щовечора він так проводжав небесне світило. Левицькому запам'яталися слова про те, що сенс має тільки те життя, про яке можна сказати, що воно — добродійне: добродійністю пройняті були і взаємини Климовського та селян: картинка, яку малює М.Левицький, майже ідилічна. Частина цієї ідилії — житейські поради мудрого «пана» Климовського, а також пісні, якими він обдаровує сільську молодь. Згадується в нарисі й пісня «Їхав козак за Дунай».
== Пісня «Їхав козак за Дунай» ==
Популярність цієї пісні безпрецедентна. Її співали вже в середині [[18 століття|XVIII ст.]], в тому числі й у [[Петербург|Санкт-Петербурзі]]. Вперше опубліковано у виданні: ''[[Ян Богумір Прач]]. Собрание народних русских песен с их голосами. Спб., [[1790]]'' (2-е вид. [[1806]]; 3-е вид. [[1815]]). [[Максимович Михайло|М. Максимович]] вмістив її у своїй збірці ''Малороссийские песни. М., 1827'', с. 83-84). Протягом [[XIX століття|XIX ст.]] [[oldwikisource:Семен Климовський, Їхав козак за Дунай|пісня «Їхав козак за Дунай»]] друкувалася у багатьох пісенниках. Сюжет твору навряд чи варто прив'язувати до якоїсь історичної події. Хоча окремі дослідники відзначають можливість того, що пісня була написана козаком харківського полку як враження від невдалих турецьких походів Петра I, перший з яких відбувався в 1710 році, приблизно в час створення пісні. Герой не дуже впевнено обіцяє повернутись через три роки. Досить точно означено тривалість всіх тих походів. Саме три роки жорстоких військових дій. Проте число три може бути просто символом, в українців воно завжди мало сакральний зміст. Та й сам «[[Дунай]]» у [[фольклор]]ній традиції нерідко символізує просто ріку. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, образний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її [[романс]]ом.
Ця пісня набула великої популярності в [[Росія|Росії]] і в Західній [[Європа|Європі]], перекладена [[німецька мова|німецькою]] й [[французька мова|французькою мовами]]. В добу [[романтизм]]у було написано чимало нових текстів, які виконувалися на мелодію «Їхав козак за Дунай». Їх автори — такі популярні російські поети першої половини XIX ст., як О.Мерзляков та О.Сомов. Композитори та поети створювали все нові й нові варіації на теми української пісні:
* арія Лести в опері віденського композитора [[Фердинанд Кауер|Ф. Кауера]] «Леста, дніпровська русалка» ([[1803]]),
* опера К.Кавоса «Козак-стихотворец» ([[1812]]),
* вірші юного [[Пушкін Олександр|О. Пушкіна]] «Козак»,
* вірш [[Дельвиг Антон Антонович|А. Дельвіга]] «Поляк»,
* дивертисмент «Гуляння на Воробйових горах» [[Давидов Степан Іванович|С. Давидова]] ([[1816]]),
* варіації для скрипки з оркестром [[Аляб'єв Олександр Олександрович|О. Аляб'єва]] ([[1818]])
* варіації для фортепіано, опус 40 [[Карл Марія фон Вебер|Карла Марії фон Вебера]] ([[1815]])<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=VFb6Ys8hIn8 C. M. v. Weber: Air russe varié "Schöne Minka" op. 40 - Introduction and Theme / YouTube, з 1:30]</ref>
[[1860]] року, вмістивши у збірці «Старосвітський бандуриста» твір С. Климовського, [[Закревський Микола Васильович|М. Закревський]] зауважив, що ця пісня «відома всій освіченій Європі».
У [[1808]] р. [[Німеччина|німецький]] [[композитор]] Х. Тідге був присутній на святі у Чорному лісі під [[Баден-Баден]]ом, де місцева знать влаштувала «садове свято», в якому брали участь і гості з Росії. Почувши пісню про розлуку козака й дівчини, Тідге здійснив вільну переробку тексту. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним [[фольклор]]ним твором. Вона стала відома під назвою ''«Schöne Minka, ich muß scheiden»''
[[1816]] році за обробку пісні «Їхав козак за Дунай» узявся сам [[Людвіг ван Бетховен|Бетховен]]. Композитор був у приятельських стосунках з [[Розумовський Андрій Кирилович|Андрієм Розумовським]], послом [[Росія|Росії]] в [[Австрія|Австрії]], який у своєму [[Відень|віденському]] палаці зберігав велику кількість музичних видань. Андрію Розумовському Бетховен присвятив п'яту та шосту симфонії. На його замовлення написав 3 квартети (7-й, 8-й та 9-й струнні квартети), які отримали назву «квартети Розумовського».
Син останнього [[гетьман]]а [[Кирило Розумовський|Кирила Розумовського]], [[Розумовський Андрій Кирилович|А.Розумовський]] мав сентимент до землі й культури своїх предків. Не без впливу Розумовського [[Людвіг ван Бетховен|Бетховен]] зацікавився українським музичним фольклором. В його обробці пісня «Їхав козак за Дунай» оновилася; голос, який її виконує, зазвучав у супроводі [[фортепіано]], [[скрипка|скрипки]] й [[віолончель|віолончелі]]; притаманна оригіналові маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам. Вона відома в збірках Бетховена серед творів без номеру опусу (Werke ohne Opuszahl) WoO 158 #16 (''Folksong Setting: «Schöne Minka, ich muß scheiden» (Ukrainian-Cossack) WoO 158a; #16 of 23 continental folk songs''). До цієї пісні Бетховен звертався двічі. Вдруге варіації на мелодію пісні «Їхав козак за Дунай» увійшли в опус 107 (десять варіацій народних пісень для фортепіано і [[флейта|флейти]]) під номером 7 у [[1820]] році.
== Твори ==
| 