Макромолекула: відмінності між версіями

нема опису редагування
Немає опису редагування
'''Макромолекула''' — велика [[молекула]] з великою [[молекулярна маса|молекулярною масою]], але звичайно використання терміну обмежується [[полімери|полімерними]] молекулами, або молекулами, які структурно включають полімери <ref> IUPAC definition[http://www.iupac.org/reports/1996/6812jenkins/molecules.html#1.1 Link]</ref>.
 
[[Файл:ProteinStructure.jpg|thumb|400px|Ілюстрація [[поліпептиди|поліпептидної]] макромолекули]]
[[Файл:ProteinStructure.jpg|thumb|400px|Ілюстрація [[поліпептиди|поліпептидної]] макромолекули]] Термін «макромолекула» часто використовується у [[молекулярна біологія|молекулярій біології]] і [[біохімія|біохімії]]. У цьому випадку, звичайно мова йде про «біомакромолекули» або [[біополімери]] — [[білок|білки]], [[полісахариди]] і [[нуклеїнові кислоти]] ([[ДНК]], [[РНК]]). [[Ліпіди]] (жири) — не є макромолекулами, оскільки вони не створюють великих ковалентно зв'язаних молекул. Синтетичні приклади макромолекул включають [[пластмаса|пластмаси]]. Великі молекулярні структури, такі як [[кристал|кристали]] і [[метал|метали]], хоча і складені із великого числа атомів, з'єднаних молекулярними силами, звичайно не вважаються «макромолекулами».
 
==Загальний опис==
Термін «макромолекула» також іноді використовується, для посилання на сукупності з двох або більше макромолекул, що утримуються разом міжмолекулярними силами, а не [[ковалентний зв'язок|ковалентними зв'язками]]. Таке використання звичайне зокрема, коли індивідуальні макромолекули агрегату рідко існують в ізоляції. Така сукупність, все ж, частіше називається макромолекулярним комплексом. У такому контексті, індивідуальні макромолекули часто називають субодиницями (наприклад, «білкові субодиниці»).
 
[[Файл:ProteinStructure.jpg|thumb|400px|Ілюстрація [[поліпептиди|поліпептидної]] макромолекули]] Термін «макромолекула» часто використовується у [[молекулярна біологія|молекулярій біології]] і [[біохімія|біохімії]]. У цьому випадку, звичайно мова йде про «біомакромолекули» або [[біополімери]] — [[білок|білки]], [[полісахариди]] і [[нуклеїнові кислоти]] ([[ДНК]], [[РНК]]). [[Ліпіди]] (жири) — не є макромолекулами, оскільки вони не створюють великих ковалентно зв'язаних молекул. Синтетичні приклади макромолекул включають [[пластмаса|пластмаси]]. Великі молекулярні структури, такі як [[кристал|кристали]] і [[метал|метали]], хоча і складені із великого числа атомів, з'єднаних молекулярними силами, звичайно не вважаються «макромолекулами».
 
Термін «макромолекула» також іноді використовується, для посилання на сукупності з двох або більше макромолекул, що утримуються разом міжмолекулярними силами, а не [[ковалентний зв'язок|ковалентними зв'язками]]. Таке використання звичайне зокрема, коли індивідуальні макромолекули агрегату рідко існують в ізоляції. Така сукупність, все ж, частіше називається макромолекулярним комплексом. У такому контексті, індивідуальні макромолекули часто називають субодиницями (наприклад, «білкові субодиниці»).
==Моделі==
* Бусинко-пружинкова модель - модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів
макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але бусинки зв’язані між собою пружинкою, що не чинить такого опору. Орієнтація пружинок вважається випадковою. Модель описує еластичні та деформаційні властивості ланцюга.
* Бусинко-стрижнева модель - модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але які зв’язані між собою жорстким стрижнем, що не чинить такого опору.
==Див. також==